Предмет, задачи, методы социальной психологии сделать экспресс запрос и карту.

1) Предметом социальной психологии по Н. И. Шевандрину является факты, закономерности и механизмы поведения, общения и деятельности людей включенных в социальные группы, а также психологические закономерности самих групп.

2) Задачи : изучение специфики и своеобразия феноменов, составляющих общественное сознание людей;

осмысление и обобщение данных об источниках и условиях возникновения, формирования, развития и функционирования социально-психологических явлений и процессов;

выявление закономерностей функционирования социально-психологических явлений и процессов в различных социальных условиях;

социально-психологический анализ взаимодействия, общения и взаимоотношений людей, а также факторов, обуславливающих специфику и эффективность их влияния на совместную деятельность;

изучение социально-психологических характеристик личности и своеобразия ее социализации в различных социальных условиях;

осмысление специфики функционирования социально-психологических процессов и явлений, возникающих в малой группе, определение их влияния на поведение, общение и взаимодействие людей в ней.

Воля є важливим компонентом психіки людини. Воля є здатністю робити свідомі (навмисні) дії, регулювати діяльність і керувати своєю поведінкою. Вона забезпечує виконання двох функцій: спонукальної (забезпечування активності людини) і гальмівної (стримування небажаних проявів активності). Вольова дія може реалізуватися в простих і складніших формах. У простому вольовому акті спонукання до дії спрямоване на більш чи менш усвідомлену мету, може безпосередньо переходити у дію. Простий вольовий акт має дві фази:

1) виникнення спонукання та усвідомлення мети;

2) досягнення мети.
Складну вольову діюхарактеризує опосередкований свідомий процес: дії передує врахування її наслідків, усвідомлення її мотивів, прийняття рішення, виникнення намірів її здійснення, планування.

У складній вольовій дії можна виділити чотири основні фази:

1) виникнення спонукання та попередня постановка мети;

2) стадія обмірковування і боротьба мотивів;

3) прийняття рішення ;

4) виконання прийнятого рішення.

Перша фазавольової дії починається з виникнення спонукання, що виражене прагненням. Залежно від ступеня усвідомленості прагнення диференціюються на потяги, бажання, хотіння.

Потяги– це мотиви поведінки, що являють собою недиференційовану, мало усвідомлювану, безпредметну потребу. Якщо людина не знає, який предмет задовольнить її, не знає, чого вона хоче, не має перед собою свідомої мети, вона відчуває потяг.

Бажання– це мотиви поведінки, що характеризується достатньою усвідомленістю потреб. Бажання є опредметненим цілеспрямованим прагненням. Це означає, що людина чітко усвідомлює мету, до якої прагне, але ще не усвідомлює засобів досягнення цієї мети.

Хотіння – це усвідомлений мотив, цілеспрямоване прагнення діяти певним чином, долати зовнішні та внутрішні труднощі заради досягнення поставленої мети. Хотіння є прагненням, що переходить у дію. Це означає, що людина не лише чітко усвідомлює мету, до якої прагне, але й засоби досягнення цієї мети.

Друга фазав розвитку вольової дії пов’язана з обмірковуванням і боротьбою мотивів. Обмірковування обраної мети та засобів її досягнення передбачає зважування різних доводів за і проти, вимагає оцінки суперечливих бажань, аналізу обставин тощо. Вибір обраної мети може характеризуватися боротьбою мотивів. Ця боротьба передбачає наявність у людини внутрішніх перешкод, суперечливих спонукань, інтересів, цінностей, які стикаються, входячи в конфлікт між собою. В конфлікті спонукань відбувається вихід саме на особистісний рівень.

Третя фазавольової дії пов’язана з прийняттям рішення, тобто остаточною постановкою свідомої мети. Обміркування, усвідомлення мети та її вибір – різні щаблі у вольовому акті. Вибір мети потребує не тільки оцінки, а й докладання вольових зусиль.

Четверта,найістотніша фаза вольової поведінки – це виконання рішень і намірів.

Відповідь:

Воля є важливим компонентом психіки людини. Воля є здатністю робити свідомі (навмисні) дії, регулювати діяльність і керувати своєю поведінкою. Вона забезпечує виконання двох функцій: спонукальної (забезпечування активності людини) і гальмівної (стримування небажаних проявів активності).

Вольова дія може реалізуватися в простих і складніших формах. У простому вольовому акті спонукання до дії спрямоване на більш чи менш усвідомлену мету, може безпосередньо переходити у дію. Простий вольовий акт має дві фази:

1) виникнення спонукання та усвідомлення мети;

2) досягнення мети.

Складну вольову діюхарактеризує опосередкований свідомий процес: дії передує врахування її наслідків, усвідомлення її мотивів, прийняття рішення, виникнення намірів її здійснення, планування.

У складній вольовій дії можна виділити чотири основні фази:

1) виникнення спонукання та попередня постановка мети;

2) стадія обмірковування і боротьба мотивів;

3) прийняття рішення ;

4) виконання прийнятого рішення.

Пояснення: