20. Вид уяви, який скеровується спеціальною метою створити образ того чи іншого об’єкта, називається: а) аналогією; б) акцентуванням; в) мимовільним; г) довільним. 21. Прийом створення нового образу, який полягає в навмисному посиленні в об’єкті певних ознак, що виявляються домінуючими на фоні інших, — це: а) типізація; б) аналогія; в) акцентування; г) аглютинація. 22. Вид уяви, який характеризується створенням людиною образів нових для неї об’єктів на основі їх словесного опису, графічного чи музичного зображення, називається: а) довільною уявою; б) мимовільною уявою; в) творчою уявою; г) репродуктивною уявою. 23. Прийом, що полягає у виділенні суттєвого, яке повторюється в однорідних фактах, і втіленні його у новому конкретному образі, - це: а) аналогія; б) акцентування; в) аглютинація; г) типізація. 24. Вид уяви, який знаходить свій вияв у створенні образів бажаного майбутнього, називається: а) аглютинацією; б) мрією; в) гіперболізацією; г) літотою. 25. Локатор та «електронне око» були створені за до такого прийому уяви як: а) акцентування; б) аглютинація; в) типізація; г) аналогія. 26. Образи русалки, мінотавра, пегаса створені за до такої форми уяви, як: а) типізація; б) гіперболізація; в) схематизація; г) аглютинація. 27. Технічні винаходи: тролейбус, аеросани, літак-амфібія створені за до такої форми уяви, як: а) аглютинація; б) типізація; в) аналогія; г) акцентування. 28. За до якого прийому уяви створено образи таких казкових героїв: Хлопчик-Мізинчик, Дюймовочка, ельф, гном: а) схематизація; б) гіперболізація; в) аглютинація; г) літота. 29. Художник створює карикатури й шаржі за до такого прийому уяви, як: а) типізація; б) аналогія; в) аглютинація; г) акцентування. 30. Вид уяви, який проявляється тоді, коли необхідно відтворити уявлення об’єкта, що якомога повніше відповідає його опису, називається: а) відтворюючою; б) творчою; в) мрією; г) репродуктивно-творчою. 31. Механізм переробки уявлень в уявні образи, що полягає у приєднанні в уяві частин чи властивостей одного об’єкта до іншого, називається: а) абстрагуванням; б) аглютинацією; в) гіперболізацією; г) схематизацією. 32. Про який прийом створення уявних образів йдеться: М. Горький радив молодим письменникам: «Якщо ви описуєте крамаря, то треба зробити так, щоб в одному крамареві було описано тридцять крамарів, щоб цієї речі читачі в Херсоні, бачили херсонського крамаря, а читачі Арзамаса — арзамаського…»: а) аглютинація; б) гіперболізація; в) загострення; г) типізація. 33. Психологічний механізм уяви — це: а) типологічні особливості вищої нервової діяльності; б) дисоціація життєвих вражень та об’єднання виокремлених елементів у нові комбінації; в) виконання різних розумових дій, завдяки чому зберігається зв’язок продуктів людської фантазії з реальністю; г) здатність нервової системи фіксувати й зберігати враження. 34. Відтворення образу предмета, що ґрунтується на минулому досвіді суб’єкта і виникає під час відсутності впливу предмета на органи чуття, називається: а) відчуттям; б) сприйняттям; в) уявленням; г) почуттям. 35. Специфічним проявом впливу образів уяви на рухову сферу особистості є: а) ятрогенія; б) ідеомоторні акти; в) аглютинація; г) тактильно-кінестетичні відчуття. 36. Між уявленнями різних людей існує відмінність: а) за яскравістю; б) за повнотою образу; в) за виразністю; г) за яскравістю, повнотою й виразністю. 37. Пасивну й активну уяву розрізняють: а) за предметом відображення; б) за формою існування матерії; в) за спрямованістю відображення; г) за ступенем психічної активності. 38. Підставою класифікації уяви на зорову й слухову є: а) форма існування матерії; б) предмет відображення; в) провідний аналізатор; г) активність суб’єкта. 39. Процес створення людиною образів бажаного майбутнього — це: а) мрія; б) марення; в) утопія; г) фантазія. 40. Нетактовне слово вчителя, що травмує психіку учня, породжуючи фантастичні страхи, може викликати такий нервовий розлад, як: а) ятрогенія; б) дидактогенія; в) стигма; г) аглютинація. 41. «Склеювання» різних якостей, властивостей, частин, які в повсякденному житті не поєднуються, називається: а) гіперболізацією; б) схематизацією; в) типізацією; г) аглютинацією. 42. Прийом збільшення або зменшення якостей чи властивостей предмета, зміни кількості його частин або їхнє зміщення називається: а) гіперболізацією; б) схематизацією; в) типізацією; г) аглютинацією. 43. Уява, що завжди спрямована на розв’язання творчого або особистісного завдання називається: а) активною; б) репродуктивною; в) оригінальною; г) творчою. 44. Прийом створення уявних образів, що найяскравіше відображається у шаржах, називається: а) аглютинацією; б) перебільшенням; в) типізацією; г) акцентування.