Вниже тексте найдите и выпишите имена существительные, обозначающие: а) людей; б) природные явления в) письменные принадлежности. определите число каждого из выписанных существительных. кто изобрёл карандаш? сверкала молния, грохотал гром, ветер вырывал деревья с корнями. в графстве кемберлен разразилась ужасная гроза. когда гроза начала стихать, в воронке, оставшейся от огромнога дерево, обнаружили какое-то чёрное вещество. это оказался графит. кусочками его местные пастухи стали метить овец. а торговцы делали надписи на корзинках и ящиках. случилось это в 1564 году. современный карандаш, каким мы пишем сегодня, появился лишь в веке. как это ни покажется странным. долго пришлось повозиться с его деревянной оболочкой.

Описати поняття «щастя» неможливо, можна описати лише відчуття, які ти відчуваєш при цьому. Буває щастя, коли ти отримав те, чого давно бажав. А буває, відчуваєш щастя, коли дивишся в очі дорогої для тебе людини, а вони висловлюють радість і любов.

Для мене щастя — це коли в серці живе любов, коли я і мої близькі здорові, коли мене оточують справжні і безкорисні друзі, коли «життя б’є ключем». За такі відчуття можна багато чого віддати. Але люди у світі дуже різні, і багато, я впевнена, думають інакше. Є люди, яким для щастя достатньо добре поїсти, міцно поспати. А дехто вважає, що щастя полягає в багатстві. Я думаю, що ці люди помиляються, адже гроші ще нікого не робили щасливим.

Потрібно жити і відчувати, щоб в кінці життя не сказати: «У мене було сіре і нудне життя! Мені нічого згадати і розповісти». Щастя — це унікальне відчуття і, чим більше ним буде охоплено людей, тим багатшим вони проживатимуть своє життя.

Для щастя потрібно зовсім мало. Дивно, як в таких коротеньких словах може уміщатися стільки сенсу... Щастя... А дійсно, що потрібно для щастя? Для мене справжнє щастя — це коли всім людям, які мені дорогі, добре, коли вони всі поруч, коли я відчуваю, що потрібна їм. Коли обіймаю бабусю, маму, тата і відчуваю, що вже кому-кому, а їм я завжди буду потрібна, і вони будуть любити мене, незважаючи ні на що. Коли мені посміхається той, кому належить моє серце.

Все це — велике щастя. А ще є маленькі радощі, які теж входять в це щастя. Такі, як весна, сонечко, літо, море, теплий вітерець, дощик, класна музика в навушниках, свіжість, теплий чай в погану погоду з книжкою в руках, листування з подружкою, морозиво, неробство на уроках, балаканина з друзями про всякі нісенітниці, обливання водою в літню спеку і багато чого іншого. А ще мені дуже подобається, коли мені посміхаються.

Ось з таких дрібних і великих радощів і складається справжнє велике щастя! І основним його пунктом, звичайно ж, є любов. Любов до всього і всіх: сім’ї, друзів, тварин, та й просто до якихось речей. Мені здається, людина не може бути щаслива на самоті. Коли я щаслива, то мені хочеться кричати про це на весь світ, хочеться, щоб всі навколо раділи разом зі мною, щоб все навколо було наповнене миром і любов’ю! Хіба можна утримати щастя в собі, не поділитися ні з ким?

Іноді щастя так переповнює, що хочеться зупинити перехожого і розповісти, як тобі добре! Та й очі видають щасливу людину. У неї особливий блиск в очах, особлива іскорка та посмішка. І треба пам’ятати, що наше щастя в наших руках. Це в наших силах стати щасливими. Щастя треба берегти. Щастя в тому, щоб жити і радіти кожній миті. Воно є, поки у світі живе любов і доброта. Не варто про це забувати і потрібно просто намагатися стати кращими, добрішими, доброзичливішими. Тоді щастя саме прийде до тебе.

Объяснение:

Надеюсь

Научный стиль

Это стиль энциклопедии. Ему свойственна точность и конкретность, однозначность, доказательность. Обычно в тексте приведены какие-то факты, цифры. Принято использовать различные термины.

Научный стиль используется в энциклопедиях, учебниках, научных статьях, ответах на уроках.    Публицистический стиль

Стиль газет. Ему свойственна особая взволнованность. Цель его – воздействие на читателя или слушателя. Используется экспрессивная лексика, риторические фигуры (вопросы, восклицания, обращения и т.п.). В этом стиле создаются тексты публичных выступлений, статьи “на злобу дня” и т.п. Тот, кто использует публицистический стиль, стремится убедить нас в чем-то, сформировать общественное мнение. Это довольно экспрессивный стиль, в нем уместны резкие высказывания, обобщения, игра слов, оценки и т.п.  Стиль художественной литературы

Его цель – создание художественного образа. В этом стиле создаются литературные произведения. Он также воздействует на читателя, но не через разум, а через эстетическое переживание. Писатель стремится подобрать наиболее точные и выразительные слова, использует различные тропы, необычный синтаксис.

Объяснение:

это 3 стиля