Орфографический разбор слова: определить. ,

Определить→[апр'ид'ил'ит']

1. А берега всё идут навстречу лодке, лаская глаза и душу красотой. (М. Горький) 
2.Видно было, что ей хотелось о чём-то заговорить со мной, разъяснить себе какое-то недоуменье, возникшее насчёт меня; но в этот раз, я не знаю почему, она удержалась. (Ф. Достоевский) 
3.Только что сказал или подумал это господин Голядкин, как увидел впереди себя идущего ему навстречу прохожего, тоже, вероятно, как и он, по какому-нибудь случаю запоздалого.(Ф. Достоевский)
4.А в центре клумбы, над всей этой цветочной пестротой, поднялись мои  маки, выбросив  навстречу  солнцу  три  тугих,  тяжёлых  бутона.(Е. Носов)

Край ниви росли здоровенні соняхи(прийменник "край" - похідний від іменника)
Близько третьої години ночі пролунав телефонний дзвінок(прийменник "близько" - похідний від прислівника)
Внаслідок пожежі вигоріла величезна частина пралісу(прийменник "внаслідок" утворено поєднанням непохідного прийменника "в" з іменником)
Він довго дивився услід подорожньому(прийменник "услід" утворено сполученням непохідного прийменника "у" з іменником)
Неподалік від нашої хати новоприбулі почали будувати власну(прийменник "неподалік від" утворено сполученням прислівника з непохідним прийменником "від")