Составить 10 предложений с возвратным местоимением

Я-мы он-она вы-ты они-оно

«Захар Беркут. Образ громадського життя Карпатської Русі в XIII віці» — історична повість Івана Франка про боротьбу давніх карпатських общин проти нашестя монголів та соціального гноблення.

Боярин, намагаючись узурпувати владу, вступає у конфлікт з общиною тухольців, які звикли жити незалежно. Протистояння досягає апогею, коли Тугар Вовк під час ради вбиває Митька Вояку, котрий мав свідчити проти нього, — і громада проганяє вбивцю. Залишивши загін воїнів охороняти свій дім, боярин з Мирославою їде до монголів, на сторону яких переметнувся ще під час битви на Калці.

Згодом Тугар Вовк супроводжує десятитисячне монгольське військо під командуванням Бурунди-бегадира, яке вирушило на тухольський перевал. У зіткненні з передовими монгольськими загонами Максим Беркут попадає в полон. А невдовзі за порадою Захара Беркута перекрито потік, — і долина села, в якій знаходяться монголи, починає затоплюватись. Бурунда пропонує обміняти життя Максима на свободу, але йому відмовляють. Тоді він замахується, щоб вбити полоненого, але Тугар Вовк відрубує йому руку, рятуючи Максима.

Тугар Вовк, Бурунда та десятитисячне військо монголів мертве, а Максиму вдається врятуватись. Відчуваючи що помирає, Захар Беркут виголошує пророчі слова: громадську єдність, завдяки якій було здобуто перемогу, буде втрачено, — лихі часи настануть для народу, але з часом вона відродиться, і настануть щасливі часи її відновлення. У кінці твору автор риторично запитує, чи не настала та щаслива доба, про яку, помираючи, говорив старий Захар Беркут.

1)Наш пансионат расположен недалеко от Болдина.
2)Река протекает через село Савельево.
3)Все лето мы провели в Белкине.
4)Родители его жили в Осташкове.
5)Небольшую остановку мы совершим в городе Бородино.
6)Отец родился в Смоленской области под Дедовом.

Объяснение. В современном русском языке, в отличие от древнерусского, в котором все имена существительные склонялись, выделяется большая группа  несклоняемых существительных. Это нужно учитывать при написании собственных имён существительных в косвенных падежах, обозначающих название населённого пункта. Традиционно эти названия склонялись: Например, у Лермонтова: Недаром помнит вся Россия про день Бородина.
      В ХХ веке  сложилась тенденция к использованию несклоняемых вариантов русских топонимов. Географические названия на -ово, -ёво, -ево, ино, -ыно при их употреблении в качестве приложения к обобщающему термину (слова: город, село, деревня) не склоняются. Ещё надо различать склонение  похожих названий населённых пунктов и фамилий: любуюсь  Пушкином (городом); увлекаюсь Пушкиным (писателем).