Рассмотрите в картинной галерее учебника репродукцию картины валентина александровича серова девочка с персиками

На этой картине мы видим портрет девочки за столом с персиками. Серов хотел передать обычный день простой девочки. Ее цвет лица похож на персиковый.  Первоначальное название-портрет В.М

Башкортостан - это республика, лежащая на стыке европы и азии. край, где сошлись горы, леса и степи. в своих стихах поэты описывают башкирию как ладонь, раскрытую для всем страны. также башкортостан можно сравнить с березовым листком по очертаниям его границ. этот край можно представить сердцем россии, которое мирно бьется, оплетенное автомобильными макистралями, и дорогами. башкортостан - край, который природа щедро наградила природными дарами: обширные пастбища для лошадей, коров, баранов и коз; непроходимые густые леса, переполненные большой разновидностью зверей и птиц; степи, как море, волнующиеся ковылем; целебные источники, тихие озера и красавицы реки. особо любима у башкир река агидель. ее называют так за беловато- серебристый цвет воды. но и озера неотъемлемая часть природной среды. реки и озера - это не все богатства башкирии. как прекрасен башкирский пчелиный мед! он хорошо сохраняется и не портится в течении сотен лет. во многих районах имеются крупные пасеки, насчитывающие до нескольких сотен ульев.

Останній день перед Різдвом минув. Зимова, ясна ніч настала. Глянули зірки. Місяць велично виплив на небо посвітити добрим людям та всьому світові, щоб усім було весело колядувати й славити Христа. Морозило дужче, як зранку: але зате так було тихо, що рипіння морозу під чоботом чути було за півверсти. Ще ні одна юрба парубків не з’‎являлася під вікнами хат; тільки місяць зазирав до них крадькома, ніби викликаючи дівчат, що прибиралися та чепурилися, хутчій вибігати на рипучий сніг.

Аж ось з димаря одної хати клубами посунув дим і пішов хмарою по небу, і разом з димом вилетіла відьма верхи на мітлі. (...)

Відьма... знялася так високо, що тільки чорною цяткою миготіла вгорі. Та де тільки з’‎являлася та цятка, там зорі одна по одній зникали на небі. Незабаром відьма назбирала їх повний рукав.

Три чи чотири ще блищали.

Раптом з іншого боку з’‎явилася інша цяточка, побільшала, почала розтягатись і вже то була не цяточка. Короткозорий, хоч би він наклав на ніс, замість окулярів, колеса з комісарової брички, і тоді не розпізнав би, що воно таке. Спереду достоту німець1: вузенька мордочка, яка безнастанно вертілася на всі боки та нюхала все, що тільки траплялося, закінчувалась, як і в наших свиней, кругленьким п’‎ятачком; ніжки були такі тоненькі, що коли б такі мав яреськівський голова, то він поламав би їх за першим козачком. А зате ззаду був він точнісінько губернський стряпчий2 в мундирі, бо в нього теліпався хвіст, такий гострий та довгий, як теперішні мундирні фалди; хіба тільки по цапиній бороді під мордою, по невеличких ріжках, які

Объяснение: