Обращайте множественное число существительных , запишите, разберитесь слова по составу. ммедвежонок, лысенко, цыпленок, , землянин, цветок, горшок, судно, чудо, небо.

 Медвеж - корень, ат - суффикс, а - окончание, основа - медвежат.
Цыпл- корень, ят - суф., а - окончание, основа - цыплят.
 Англи - корень, чан- интерфикс,е - окончание , основа - англичан.
 Земл - корень, ян - суф., е - окончание, основа - землян.
 Цвет- корень, к - суф., и - окончание, цветк - основа.
 Горшк - корень, и  - окончание, горшк - основа.
 Судн - корень, а - окончание, основа- судн.
 Неб - корень, ес- суф., а - окончание, небес- основа.
 Чуд - корень, ес - суф., а - окончание, чудес - основа.

когда мягуий,пушистый снег совсем облепил спину и голову Каштанки,и она от изнеможения погрузилась в тяжёлую дремоту,вдруг подъездная дверь щёлкнула..на ранней заре ,когда ещё кричат петухи, и по-чёрному дымятся избы,распахнёшь,бывало.окно в прохладный сад. наполненный лиловатым туманом..било слышно и как беспокойно плещется рядом нева,и как где-то над крышами гудит мокрый флаг.в жаркий день,когда некуда деваться от зноя и духоты,плеск воды действует наслух как хорошая музыка.

 

 вот так как-то...

«Захар Беркут. Образ громадського життя Карпатської Русі в XIII віці» — історична повість Івана Франка про боротьбу давніх карпатських общин проти нашестя монголів та соціального гноблення.

Боярин, намагаючись узурпувати владу, вступає у конфлікт з общиною тухольців, які звикли жити незалежно. Протистояння досягає апогею, коли Тугар Вовк під час ради вбиває Митька Вояку, котрий мав свідчити проти нього, — і громада проганяє вбивцю. Залишивши загін воїнів охороняти свій дім, боярин з Мирославою їде до монголів, на сторону яких переметнувся ще під час битви на Калці.

Згодом Тугар Вовк супроводжує десятитисячне монгольське військо під командуванням Бурунди-бегадира, яке вирушило на тухольський перевал. У зіткненні з передовими монгольськими загонами Максим Беркут попадає в полон. А невдовзі за порадою Захара Беркута перекрито потік, — і долина села, в якій знаходяться монголи, починає затоплюватись. Бурунда пропонує обміняти життя Максима на свободу, але йому відмовляють. Тоді він замахується, щоб вбити полоненого, але Тугар Вовк відрубує йому руку, рятуючи Максима.

Тугар Вовк, Бурунда та десятитисячне військо монголів мертве, а Максиму вдається врятуватись. Відчуваючи що помирає, Захар Беркут виголошує пророчі слова: громадську єдність, завдяки якій було здобуто перемогу, буде втрачено, — лихі часи настануть для народу, але з часом вона відродиться, і настануть щасливі часи її відновлення. У кінці твору автор риторично запитує, чи не настала та щаслива доба, про яку, помираючи, говорив старий Захар Беркут.