Сязыком. вставьте пропущенную букву 1. длинная беч_вка 2. завитая ч_лка; 3. красивый ш_лк 4. ч_рствый хлеб; 5. тяж_лая ноша; 6. ч_рная кош_лка 7. легкий ч_лн; 8. ж_сткая щ_тка; 9. чугунная реш_тка; 10. кривой ш_в 11. щ_лкать; 12. ч_порный вельможа; 13. тихий ш_рох 14. спелый крыж_вник; 15. городские трущ_бы; 16. полуш_пот 17. ш_ковая терапия; 18. ож_г руку 19. ож_г руки 20. ж_нглер 21. ш_фер; 22. мокрое ш_ссе. 23. ж_сткий диван 24. неровный ш_в; 25. древним летописц_м 26. окруж_нный лесом; 27. ч_ткий ответ; 28. маж_рное настроение; 29. разж_г огонь; 30. серьезная уч_ба; 31. чуж_го края; 32. плюш_вый медвеж_нок; 33. испеч_шь пирог; 34. любить горяч_; 35. грош_вый выигрыш; 36. пораж_н красотой; 37. скромная прич_ска 38. жалкая душ_нка; 39. намеренный подж_г; 40. крепкая беч_вка 41. тяж_лый ож_г; 42. неясный ш_пот; 43. парч_вый халат; 44. забавная собач_нка; 45. вещ_вой меш_к; 46. камыш_вый кот; 47. маленькая шапч_нка; 48. книж_нка; 100. горяч_ спорить 101. говорил певуч_ 102.ветхая одеж_нка; 103.сбереж_т здоровье 104. пуч_к травы;

в воздухе в саду было пусто, и только нежная музыка наполняла эту пустоту какой-то непередаваемой прелестью.

наташа кончила и, рассеянно пригнувшись к роялю, задумчиво засмотрелась в окно. аплодисменты слушателей с террасы вывели ее из задумчивости.

она встала, вышла на террасу, весело поздоровалась и заявила: «а мамы и зины нет дома».

«это, конечно, грустно, — пренебрежительно ответил корнев, — но так и быть, могут подольше на этот раз не являться».

«ну, », — махнула рукой наташа. и, присев на ступеньки, заглядывая на небо и в сад, сказала: «скоро потянет прохладой ».

«а пока положительно дышать нечем», —ответил корнев, присаживаясь возле нее

як відомо з тексту роману дж. свіфта «мандри гуллівера», головний герой, гуллівер, потрапив у ліліпутію.

жителі цієї країни, ліліпути, досить дивні. вони у дванадцять разів менші за гуллівера, але їм вдалося його зв’язати. звичайно, герой міг вирватися з цієї не­волі, адже він був сильним, але скорився, бо ліліпути-таки завдавали йому болю. гуллівер дозволяв робити з собою що завгодно, покірно сприймав усі вчинки лілі­путів, бо вважав нетактовним порушувати закони гостинності. незважаючи на те, що людина-гора, як ліліпути назвали гуллівера, сприймав усі умови угоди, навіть якщо вони були принизливими для нього, він не був вільною людиною.

гуллівер погоджується жити на прив’язі, дозволяє обшукувати кишені, схиля­ється перед імператором і починає говорити з ним улесливо й запопадливо. слід сказати, що героя не тривожить ганебність його становища, і складається вражен­ня, що в нього немає жодних нарікань на свою долю.

дивно, але велетень став маріонеткою у ліліпутів! мабуть, атмосфера під­лабузництва вплинула і на гуллівера, і він теж пристосовується до певних умов життя.

але стався один випадок, який змінив ставлення гуллівера до ліліпутів. геро­єві загрожувало страшне покарання з боку імператора ліліпутів: гуллівера мали осліпити. на думку ліліпутів, очі гулліверові зовсім не потрібні, «адже можна ди­витися на світ очима міністрів». тобто мета ліліпутів — нівелювати його як осо­бистість, зробити з нього покірного слугу. цей факт змусив його переглянути свої погляди, у гуллівера прокидається людська гідність, що породжує рішучість, здатність до активних дій. він тікає до блефуска. а за кілька місяців повертаєть­ся до ії.

я подумала про те, що жителі фантастичної країни ліліпутії надто маленькі. вони дуже метушливі, нагадують чимось комах, але живуть за людськими закона­ми, розв’язують людські проблеми, дрібні й нікчемні вони у ліліпутів, яких поло­нили улесливість, підлабузництво, ницість, підступність. їхнє королівство лише на перший погляд здається нормальним, а насправді ним править ницість і зло. зро­бивши своїх героїв маленькими, свіфт не хотів образити людей низьких на зріст. страшним є не маленький зріст, а маленька душа, не здатна на благородство.

тому слід завжди пам’ятати, що ніколи, ні за яких обставин не треба забувати про людську гідність, яка не дозволить плазувати ні перед ким.

источник: як не перетворитися на ліліпута? - твори | зно