Прочитайте текст.определите стиль речи.почему писатель в этом тексте использовал для связи в третьем предложении повтор, а не местоимение? через окно я увидел, как большая серая птица на ветку клена в саду.ветка закачалась, с неё посыпался снег.птица медленно поднялась и улетела, а снег все сыпался, как стеклянный дождь, с ёлеи

Художественный книжный стиль.
Местоимение там нельзя было использовать. Было бы написано "она", нам было б непонятно, ветка или сорока закачалась.

Флигель (от нем. Flügel, основное значение — крыло) - пристройка сбоку главного здания или дом во дворе большого здания.

Пасьянс (фр. patience — терпение) - особая раскладка игральных карт по определённым правилам для развлечения или гадания.

Алле́я (фр. allée, от глагола aller — «идти») - дорога с рядами деревьев по обеим сторонам.

По́чта (рус. Почта (инф.); от итал. posta) - учреждение для пересылки писем, лёгких грузов, денег и т. п., а также здание, где оно помещается.

Терра́са (фр. terrasse «площадка») - летнее открытое помещение в жилом доме в виде пристройки с крышей на столбах.

Мезони́н (итал. mezzanino, фр. mezzanine «промежуточный»; от греч. μέσος «средний») - надстройка над серединой дома.

И́ва (лат. Sálix) - кустарник или дерево с гибкими ветвями и узкими листьями.

Крест (праслав. *krьstъ < д. -в. -н. krist) - фигура из двух пересекающихся под углом линий.

Панора́ма (от греч. πᾶν — всё + ὅραμα — вид, зрелище) - вид местности, открывающийся с возвышенного места.

"..а во время грозы весь дом дрожал и, казалось, трескался на части.."

"Солнце уже пряталось, и на цветущей ржи растянулись вечерние тени"

"..на которой горел крест.."

Давньоруську мову включав безліч різних діалектів і являв собою результат їх конвергонції, якій сприяло об'єднання східних слов'ян у складі Каївської русі. До XI-XII ст. в давньоруській мові виділяються діалектні зони: південно-західна (київські і галицько-волинські говірки), західна (смоленські та полоцькі говори), південно-східна (рязанські і Курсько-чернігівські говірки), північно-західна (новгородські та псковські говори), північно -східна (ростово-суздальські говори) . Іноді виділяється північна зона (ярославські і костромські говори), що утворилася в результаті "накладання" на північно-західні діалекти північно-східних (а також південно-східних і південно-західних діалектів) .Давньоруські діалектні відмінності не збігаються з сучасними східнослов'янськими. Наприклад, в давньоруській мові не було "Акання яке зазначено з 14 ст (хоча питання про його можливе виникнення в більш ранній історичний період остаточно не вирішене)."Цокання" ж, навпаки, існує з дуже давніх часів . Також дуже давнім є протиставлення смично[Г] в північних діалектах і фрикативного ] в південних.Носові голосні  (, ẽ) в давньоруській мові були втрачені ще в дописемного період. В 12-13 ст давньоруську мову піддався радикальної перебудови через падіння редрукованих голосних