Синтаксический разбор предложения. говорят, что наиболее почётными местами за столом считались те, что располагались ближе к солонке.

Говорят-это глагол подчёркиваем двумя линиями.(если не ошибаюсь)
наиболее-это
почётными-это прилагательное подчёркиваем волнистой линией.
местами-это сущетсвительное подчёркиваем одной линией.
столом-это однородный член сущетсвительного
считались-однородный член глагола.
 располагались-однородный член глагола.
ближе-это дополнение.
к солонке-это однородный член сущетсвительного.

1) каждая перемена одинаковая .

всем уже это надоело! катя сидит на скамейке, костя бегает по школе и это каждый день.

2) я могу описать вам перемену .

катя скачает на скамейке, костя радостный бегает по школе, алина читает с умным лицом книжку, а я смотрю на этих людей и не понимаю , а какое у меня настроение?

3) дети начальных классов подходят ко мне и спрашивают " какая должна быть перемена"

я могу порассуждать. у каждого свой характер и каждому своя перемена .может кате сидеть грустной на скамейке это нармально- она задумывается о жизни. костя не стал бы читать как алина книжку .ведь у него как мне говорила бабушка"шило в одном месте" ему нравится бегать.а вот алина противоположность кости .она отличница и у неё от книг хорошего воображение. теперь вы подумайте кто вы на этой

Образ несе в собі велике смислове навантаження, за ним криється цілий комплекс тогочасних явищ і фактів. це виявляється і в строфічній побудові вірша, і в його розмірі, і в конструкції речень, і в сатиричних засобах зображення. написана пісня десятискладовим розміром з цезурою після шостого складу. проте поет вносить у вірш елементи новаторства, застосовуючи в ньому виключно чоловічі рими, тонізуючи його і наближаючи до дактиля. кожна строфа пісні має шість рядків, з яких перші чотири дактилічні, а останні два — силабічні і звучать як її антитеза, як рефрен. а за метонімій поет вдало виділяє потрібні йому слова-поняття; цьому сприяють також анафоричні повтори на початку віршованих рядків, які підсилюють емоційне звучання твору, сприяють його композиційні стрункості й завершеності. для пісні сковороди характерна простота, народність стилю і мови, які виходять далеко за межі старокнижної поетики. починається пісня словами, які нагадують старовинні народні прислів'я: "що не город, то норов", "що не голова, то розум". взагалі у творі виразно проступає жива народна мова, особливо в лексиці та фразеології: "трещит голова", "юриста", "манер", "грунта", "федька-купец", "в свете дума", "на ловлю собак", "все жереш", "чистый хрусталь", "всякому горлу", "ты не щадиш", "шумит как кабак" та ін. говорячи про пісню "всякому городу нрав и права", слід підкреслити що вона не була винятковим явищем в українській літературі другої половини xviii ст. сковорода йшов у загальному руслі сатиричного віршування, в якому окремі автори іноді підносилися до широких соціальних узагальнень. для прикладу можна назвати "сатиричний вірш 1764 года" "плач кіевских монахов" (1786), "доказательства хама данилея куксы потомственны", "плач дворянина", "песнь пасталія" та ін.. мотивами осуду панської сваволі, критикою зловживань і хабар ництва чиновників сатиричні вірші xviii ст. перегукуються з піснею сковороди. сатиричний пафос вірша сковороди "всякому городу нрав и права" викликав багато літературних наслідувань не тільки на україні, але і за її межами. деякі поети кінця xviii — початку xix ст. свідомо орієнтувалися на сковородинський вірш, доповнюючи його новими строфами, в яких проводили злободенні для свого часу ідеї). (за ф.м. поліщуком).