як відомо з тексту роману дж. свіфта «мандри гуллівера», головний герой, гуллівер, потрапив у ліліпутію.
жителі цієї країни, ліліпути, досить дивні. вони у дванадцять разів менші за гуллівера, але їм вдалося його зв’язати. звичайно, герой міг вирватися з цієї неволі, адже він був сильним, але скорився, бо ліліпути-таки завдавали йому болю. гуллівер дозволяв робити з собою що завгодно, покірно сприймав усі вчинки ліліпутів, бо вважав нетактовним порушувати закони гостинності. незважаючи на те, що людина-гора, як ліліпути назвали гуллівера, сприймав усі умови угоди, навіть якщо вони були принизливими для нього, він не був вільною людиною.
гуллівер погоджується жити на прив’язі, дозволяє обшукувати кишені, схиляється перед імператором і починає говорити з ним улесливо й запопадливо. слід сказати, що героя не тривожить ганебність його становища, і складається враження, що в нього немає жодних нарікань на свою долю.
дивно, але велетень став маріонеткою у ліліпутів! мабуть, атмосфера підлабузництва вплинула і на гуллівера, і він теж пристосовується до певних умов життя.
але стався один випадок, який змінив ставлення гуллівера до ліліпутів. героєві загрожувало страшне покарання з боку імператора ліліпутів: гуллівера мали осліпити. на думку ліліпутів, очі гулліверові зовсім не потрібні, «адже можна дивитися на світ очима міністрів». тобто мета ліліпутів — нівелювати його як особистість, зробити з нього покірного слугу. цей факт змусив його переглянути свої погляди, у гуллівера прокидається людська гідність, що породжує рішучість, здатність до активних дій. він тікає до блефуска. а за кілька місяців повертається до ії.
я подумала про те, що жителі фантастичної країни ліліпутії надто маленькі. вони дуже метушливі, нагадують чимось комах, але живуть за людськими законами, розв’язують людські проблеми, дрібні й нікчемні вони у ліліпутів, яких полонили улесливість, підлабузництво, ницість, підступність. їхнє королівство лише на перший погляд здається нормальним, а насправді ним править ницість і зло. зробивши своїх героїв маленькими, свіфт не хотів образити людей низьких на зріст. страшним є не маленький зріст, а маленька душа, не здатна на благородство.
тому слід завжди пам’ятати, що ніколи, ні за яких обставин не треба забувати про людську гідність, яка не дозволить плазувати ні перед ким.
источник: як не перетворитися на ліліпута? - твори | зно
безусловно, главной достопримечательностью города нижнего новгорода является кремль. строился он с 1500 по 1511 гг. нижегородский кремль уникален, он не похож ни на один другой кремль в россии. во-первых, у нашего кремля нет аналогов по перепаду высот между верхними и нижними башнями - это 82 м! ведь кремль стоит на крутом берегу! а во-вторых, кремль имел уникальную для того времени систему обороны, его башни выступают вперед за линию стен. кстати, несмотря на многочисленные осады города, нижегородский кремль ни разу не был взят!
всего в нижегородском кремле 13 башен. кремль занимает площадь около 45 га (примерно столько же, как и московский кремль). а периметр стен нашего кремля больше 2 км.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
8 класс русский язык Исправить ошибки в употреблении причастных и деепричастных оборотах. Исправленные предложения записать в тетрадь. Обороты подчеркнуть, границы поставить: 1. Деревья, украшающие парк и которые посажены рядами, были совсем молодые. 2. Саня гладил песика по спине, виляя хвостом. 3. Приехав на вечер, у него был усталый, скучающий взгляд 4. Плющ, который вьющийся по стене, украшает комнату, радует глаз. 5. Подъехав к платформе, собаки встретили нас дружным лаем. 6. Ребята спешат к реке, приехавшие на дачу. 7. Покушав на свежем воздухе, у нас прибавилось сил и бодрости. 8. Наловив рыбу, у нас кончились червяки. 9. Вошедший был одет в волчий тулуп, обросший бородой. 10. Раздвинув кусты шиповника, виднеется старинный дом-усадьба. 11. Если человек хорошо знающий местность, он никогда не заблудится. 12. Увидев шоколадный торт, у Коли потекли слюнки. 13. Солнечный луч освещал падающие листья с деревьев. 14. Входя в салон, лицо Пьера было безразлично. 15. Этой пятёрке я очень обрадовался, полученной мною впервые в жизни очень рано, на улице шел сильный дождь. 17. Если добросовестно подготовившись к уроку, всегда ответишь его хорошо.
Деревья, украшющие парк, посаженные рядами, были совсем молодые.
Саня гладил песика по спине, который вилял хвостом.
Он приехал на вечер, поэтому у него был усталый, скучающий взгляд.
Плющ, вьющийся по стене, украшающий комнату, радует глаз.
Подъехав к платформе, собаки встретили нас дружным лаем.
Ребята приехавшие на дачу, спешат к реке.
Кушая на свежем воздухе, у нас прибавилось сил и бодрости.
Ловя рыбу, у нас кончились червяки.
Вошедший был одет в волчий тулуп, обросший бородой.
Раздвигая кусты шиповника, виднеется старинный дом-усадьба.
Если человек хорошо знает местность, он никогда не заблудится.
Увидев шоколадный торт, у Коли потекли слюнки.
Солнечный луч, освещавший, падающие листья с деревьев.
Входя в салон, лицо Пьера было безразличным.
Этой пятерке я очень обрадовался, так как, она была получена мною впервые в жизни очень рано, на улице шел сильный дождь.
Если добросовестно подготовиться к уроку, то всегда ответишь хорошо.
Объяснение: