Твір мініатюра на тему "за добру справу варто постояти"

я вважаю що людина робить добру справу вiд щирого серця,для того,щоб оточуючим було затишно и комфортно,щоб життя навколо ставало цiкавою та захоплюючою.тiлюди,якi зробили добро нам,ми iх поввинi поважати та вiдповiсти теж самим.

отже за добру справу варто добре постояти

1.  структура складного речення:

  а) ніхто до тебе не озветься, хоч би й покликала кого, лише об стіни обіб’ється луна од голосу твого.

        4) складне з різними зв’язку. 

б) коли я йшов, марусю, у повстання, я твердо знав, що ти уже моя.

        2) складне з неоднорідною підрядністю.

г) і я пішов, бо я ішов до тебе, бо ти мені світила, як зоря.

      1) складне з однорідною підрядністю.

д) який душа несла його тягар, про що тоді він радився із богом, те знає лиш перо і каламар.          3) складне з послідовною підрядністю  _

*складне безсполучникове:

в) я вижити мушу, я мушу вціліти, я мушу об’їхати смерть на шляху.

2. правильне твердження:           б) чуже мовлення, передане не дослівно, називається непрямою мовою. 

3.  речення з цитатою:       г) «шевченка я знаю, - пожвавішав голос чоловіка: - «як умру, то поховайте», - писав він». 

влітку я разом з сестричкою часто гуляли в нашому парку. це були дуже цікаві прогулянки. парк знаходиться зовсім  поруч з нашим будинком, тому мама нас відпускає гуляти без остраху. тим більше що з нами гуляє і наша вівчарка доллі. спробуй-но, сунься до нас якийсь хуліган!

одну з прогулянок я запам’ятав особливо виразно, бо в той день сталося багато цікавого.

по-перше, ми відразу ж, як тільки зайшли в парк, знайшли гриби! причому це були їстівні лисички. і це в межах міста! ціле сімейство руденьких красунь було розсипано близько пенька посеред маленької галявинки. всі лисички одна до однієї – напевно, виросли всі зовсім недавно. ми не брали з собою кошики, тому гриби зібрали в маленький пакетик, який був у мене.

по-друге, в той день я вперше побачив таку дивну птицю, як дятел. цього лісового красеня в червоній шапочці я помітив, коли почув прямо у себе над головою дивне постукування. ми з сестричкою кілька хвилин спостерігали, як дятел щось виколупував з дубової кори, а потім доллі злякала птицю.

загалом, багато цікавого сталося з нами в парку. цю чудову прогулянку я тепер не скоро забуду!