Нужно составить молекулярное уравнение чтобы в конце получилась формула co3+2h=co3+h2o

co3+2h=co3+h2o

lico3+h2=lico3+h2o

li+co3+h2=li+co3+h2o

 

(li- сократиться в последнем уравнее и получится то что нужно)

позначимо вихід продукту грецькою літерою п (вимовляється «ета»), т1(практ.) — фактично добута маса продукту,  m2(теор.) — розрахована теоретично можлива маса того самого продукту.

далі міркуємо так. оскільки маса речовини пропорційна кількості речовини, то:

у всіх випадках знаходимо одне й те саме значення шуканої величини. наприклад, якщо в реакції синтезу амоніаку

його вихід становить 75 % (ɳ  = 75 %), то це означає, що з 1 моль, або 28 г, або 22,4 л (н.у.) азоту одержимо не 2 моль, або 34 г, або 44,8 л амоніаку (теоретичний вихід), а практично:

розглянемо декілька прикладів .

  1. обчислити вихід амоніаку, якщо відомо, що після взаємодії азоту об’ємом 2,24 л (н.у.) із воднем утворився амоніак об’ємом 4,0 л.

р о з в ’ я з а н н я

1.  обчислимо об’єм амоніаку, який можна одержати з 2,24 л азоту.

для цього проведемо розрахунки за рівнянням реакції:

n2 + 3h2 = 2nh3

за законом об’ємних відношень і рівнянням реакції  vтеор (nh3) = 2 • 2,24 л = 4,48 л 2. обчислюємо вихід амоніаку. за формулою:

в і д п о в і д ь. вихід амоніаку становить 0,89, або 89 %.

 

р о з в ’ я з а н н я 1. складаємо рівняння реакції  n2 + 3h2 = 2nh3 за законом об’ємних відношень і рівнянням реакції знаходимо об’єм амоніаку, який можна одержати теоретично:

vтеор(nh3) = 2 • 0,68 л = 1,36 л

2. знаходимо об’єм амоніаку, який утворився фактично. використаємо для цього формулу:

2. обчисліть об’єм амоніаку (н. який можна одержати з азоту об’ємом 0,68 л і достатньої кількості водню, якщо вихід амоніаку становить 43 %.

 

в і д п о в і д ь. можна одержати амоніак об’ємом 0,58 л (фактично утворюється 0,58 л амоніаку).

отже, щоб обчислити вихід продукту від теоретично можливого, обчислюємо відношення між масами, об’ємами чи кількостями речовин, розрахованих за рівнянням реакції, і масами, об’ємами чи кількостями речовин, одержаних фактично. з цією метою можна скористатися формулами, наведеними в тексті.

Решение. записываем уравнение реакции между железом и нитратом серебра в растворе: fe + 2agn03 = fe(n03)2 + 2ag вычисляем массу нитрата серебра в исходном растворе: mi(ag03) = miwi(ag03); m,(agn03) = 80 ? 0,12 г = 9,6 г, где т\ — масса исходного раствора. вводим обозначения: х — масса железа, вступившего в реакцию, т. е. т (fe) = х г, у — масса серебра, выделившегося в результате реакции, т. е. т (ag) = ут. в результате реакции масса раствора изменилась: m2 = mi ~т (ag) + m (fe); m2 (80 -y+x) r, так как серебро выделилось из раствора, а железо перешло в раствор. определяем массу нитрата серебра в растворе после реакции: m2(ag03) = m2w2(ag03); m2(agn03) = (80-y + x)- 0,08 г. находим массу нитрата серебра, вступившего в реакцию: m (agn03) = mi(agn03) - m2(agn03); m (agn03) = [9,6 - (80-y + x)- 0,08] г = (3,2 + 0,08y - 0,08x) r. количество вещества нитрата серебра, вступившего в реакцию, равно: и (agn03) = ; п (agn03) = моль. m(agn03) 170 определяем количество вещества железа, вступившего в реакцию, и серебра, полученного в результате реакции: m(fe) „ , х м (fe) 56 /а v «(ag) ,. у п ^as) = 777гт; п (аё> = 77^ м0ль- a/(ag) 108 на основании уравнения реакции записываем: ч = 1: 2; 2й (fe) = « (agn03), «(agn03) la) или 2х _ 3,2 + 0,08у-0,08х 56 ~ 170 из уравнения реакции следует также: . -^ = l: 2; 2«2х у решая систему из уравнений (а) и (б) с двумя неизвестными, определяем: х = 0,55; у = 2,11, т. е. т (fe) = 0,55 г; т (ag) = 2,11 г. находим массу пластины после реакции: т2(пластины) = тх (пластины) - т (fe) + т (ag); т2(пластины) = (20 - 0,55 + 2,11) г = 21,56 г.