дід кудьма – таємний вихователь вовків, наділений божим даром, книжник і цілитель, який знає таємниці минулого й майбутнього, людської душі й людської історії. він причетний до всього, що діється, й водночас не діє ніде, бо кожен має сам обирати й вибудовувати свою долю. та саме життя волхва кудьми автор ставить за приклад як своїм героям, так і читачам: «гарне життя прожив. важке й чисте. може спокійно дивитися в очі пращурам своїм».
дід кібчик основу його характеру складає внутрішня потреба повністю реалізувати себе на користь ближнім, передати накопичений за довге життя досвіт і мудрість, озвучує основні поєднуючі ідеї в творі та слугує своєрідним каталізатором дії (гуртує ватаги, знаходить місце для фортеці, вигадує всілякі військові хитрощі демка дурна сила одним із головних образів повісті є й демко дурна сила, напрочуд сильний фізично та не надто метикуватий онук діда кібчика.
демкова доля – це приклад того, що сили доброї людини можуть бути витрачені на марне та зле через її недосвідченість, і водночас вона засвідчує глибоку людяність і справедливість наших пращурів.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Твiр: що потрiбно, щоб укр. мова стала престижною?
звичаї, традиції українського народу. повість «гуси-лебеді летять» михайла стельмаха про власне дитинство. це спогади про все, що було відчуто і пережито в ранні літа, пам’ять про рідних і односельців, про події, які пройшли колись перед очима. звичаї та традиції українського народу письменник зображує так, як він їх побачив, запам’ятав, зрозумів.
мені дуже повість михайла стельмаха «гуси-лебеді летять», бо в ній змальований казковий світ, народна мудрість, споконвічні цінності мого народу. культ матері, праці, рідного слова відкривається перед маленьким героєм твору. відчувається у письменника глибока пошана до українських обрядів, звичаїв і ритуалів: з любов’ю ставляться селяни до землі, роботи з нею, до дерев, з якими розмовляють, як із живими. тут і вишивані рушники, і калина, і повага до хліба. всі ці закони життя вироблені багатьох сторіч.
змальовані у творі традиції і звичаї — це ті неписані закони, якими люди керуються в найменших щоденних і найбільших загальнонаціональних справах. це те, що об’єднує окремих людей в один народ, в одну націю. вони складалися усього довгого життя і розвитку кожного народу. в усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і богом.
українські традиції ввійшли в наше життя, і тепер ми собі не уявляємо різдва без куті, великодня — без паски і писанки. а обряд святої вечері символічно об’єднує всіх людей, що належать до одного роду, однієї нації.