Твір на тему мій улюбленний телесеріал ! ! і!

я завжди з великим задоволенням дивлюсь нові фільми. це приносить мені колосальне задоволення. чесно кажучи, я просто захоплююсь кіномистецтвом, адже вважаю, що воно поєднує в собі величезну кількість талантів різноманітних людей: акторську гру, режисерську майстерність, уміння знімати й відбирати відзнятий матеріал, уміння керувати процесом, бачити помилки й моментально їх виправляти, володіння комп’ютерними технологіями і багато-багато інших, не менш важливих і цікавих людських можливостей. я дивлюся фільми дуже часто, адже це для мене істинна насолода, справжній відпочинок для душі. кінострічки можуть розважити, підняти настрій чи, навпаки, змушують замислитися над якоюсь проблемою, переглянути своє ставлення до життя. кіно — це вже моя особиста традиція, тому, на жаль чи на щастя, обрати один єдиний найулюбленіший фільм я просто не можу, тому розкажу вам одразу аж про три улюблені кінострічки.

так як я дуже люблю веселощі, то аж 2 з моїх 3 найулюбленіших фільмів — комедії. тому далі поговоримо трохи про них. і почнемо з різдвяної комедії «сам удома». цей сімейний фільм, знятий ще у далеких 90-х, досі залишається одним з найпопулярніших у наш час. мабуть, не одна я не уявляю вечір перед новим роком хоча б без однієї серії про відважного маленького кевіна. не можна сказати, що сюжет фільму примітивний, адже, погодьтеся, батьки не кожного дня забувають свою дитину вдома, коли всією сім’єю від’їжджають на відпочинок у іншу країну. історія про сміливого десятирічного хлопчика, який залишився один удома вражає, надихає і дарує святковий настрій, адже в стрічці безпосередньо присутня тема різдва і його святкування. смішні витівки хлопчака, його неупередженість і почуття гумору — це ті основні мотиви, які вздовж і впоперек пронизують увесь показ. тому не дивно, що цей легкий для сприйняття фільм ще досі залишається таким популярним і входить до списку моїх найулюбленіших.

тепер зверну вашу увагу ще на одну кінострічку і, до речі, теж комедію, яка називається «пінгвіни містера поппера». як бачите, уже сама назва викликає на вашому обличчі посмішку. але зараз я скажу ще дещо, і ви зрозумієте чому ця комедія така класна: головну роль виконує неперевершений комік двадцять першого століття джим керрі. життя шістьох пінгвінів у міській квартирі, стосунки в родині і звичайні життєві ситуації — ось про що розказує нам цей фільм. непередбачувана, смішна і трохи дивна історія дарує лише приємні емоції і враження своєму глядачу, тому я можу сміливо рекомендувати цей фільм до перегляду кожному і бути впевненою в тому, що він усім обов’язково сподобається.

наостанок я залишила щось особливе. не знаю, погодитесь ви зі мною чи ні, але до своїх улюблених фільмів я віднесла й серіал. це детективчик. британський детективчик. з надзвичайно харизматичним героєм. мабуть, ви здогадалися про те, що мова йде про серіал телекомпанії bbc «шерлок холмс». зараз спробую пояснити, чому прирівнюю серіал до категорії фільмів. пояснення аж занадто просте: кожна серія цього серіалу — це окрема, повномасштабна історія, яка може повноцінно існувати без будь-якого продовження. вона майже завжди незалежна і особливо незв’язана з іншими сюжетними лініями інших серій. тому можна навіть обрати якусь свою улюблену і просто переглядати її як окремий фільм тоді, коли буде бажання або можливість. цей серіал для мене просто ідеальний. я просто в захваті від акторського складу, від їхньої гри й харизми. мене вражає майстерність сценаристів, широта їхніх думок і манера викладу матеріалу, особливу подяку ці люди заслуговують за те, що змогли перенести історії конана дойла в реальний проміжок часу і зовсім не зіпсували їх, а навпаки, надали цим оповіданням якогось нового приголомшливого шарму. і, звичайно, не можна не помітити й довершеність самої зйомки, безсумнівно, оператори гарно постаралися.

отже, я поділилася з вами своїми враженнями і смаками. думаю, що вас зацікавили мої малесенькі анонси, і ви все ж знайдете час на перегляд цих прекрасних кінострічок. тому бажаю приємного перегляду!

Жив на світі листочок і звали його хвалько.називали його так,тому що він дуже любив вихлятися. було літо.на одному дубі в лісі висів на гілочках тоді той самий листочок.насвистував різні мелодійки,тремтів від теплого вітру і вихвалявся. -я найгарніший листок цього дуба,мені ні з ким порівнюватися у нас в лісі! -казав листок. -не вихваляйся! тобі це погано обернеться! -казали йому інші листочки.але листочок з цього сміявся і глузував,тому вже дуже скоро всі інші почали його не слухати і нічого не казали. ось вже настала осінь,подуло холодом і всі листочки на тому дубі пожовтіли.листочок почав все більше вихвалятись,коли приобритав ще ясніший вид. -ось тепер,я найгарніший листочок у лісі.я найясніший листок у цьому лісі! -казав листок. вже скоро значно похолодішало,вітер ставав сильнішим і багато листків з дерев  падали на землю.але декілька листочків ще залишалися на гілках,в тій кількості і наш вихвалькуватий листок. -я найкращий листок в усьому лісі.всі вже не витримали та попадали на землю,а я,я залишаюсь висіти на гілочці.буду висіти тут завжди. в кінці жовтня подував дуже сильний вітер.він обривав усе листя  у лісі,а той час листочок саме наспівував пісеньку.подув дуже сильний вітер,вихвалькуватий листок обірвався з гілочки і впав у річку.він винирнув з води та течія понесла його далеко-далеко з лісу. ось таке буває з усіма хвалькуватими,подує вітер і понесе далеко-далеко там можно в конце сказки изменить конец.

Біблія це книга яка навчає нас віри в бога. віри в небесну силу, віру в щось святе. прочитавши деякі сторінки з біблії, людина замислюється над своїм життя, як вона живе, які гріхи вона робить, як правельно мислити. недарма кажуть, що біблія-книга життя. я думаю, що біблія багато чого може навчити кожну людину, яка вірить в бога, тому що не всі люди віруючі і не всі можуть прочитати книгу, та правельно її зрозуміти. але біблія для деяких людей все таки багато чого значить,і багато чого може навчити.