Чи потрібна книга художння література в добу нових інформаційних технологій

                                  роль книги у сучасному житті      кожен із нас , напевно, має вдома книгу. і кожен із вас читав книжки. книга – морська глибина, де ми кожен час понурюємось ще далі і далі, швидше розуміємо зміст. скільки вже часу пройшло, люди винайшли планшетні комп’ютери, електронні книги, ноутбуки и т.д. деякі вважають, що всі сили, які люди використовували протягом багатьох століть на книги, треба розвернути на нові види технологій, деякі навпаки, вважають, що книга – це символ життя, і вона не повинна зникнути. з однієї сторони, ми не можемо обійтись ні без телефонів, комп’ютерів, з іншої і без книги наше життя стає похмурим, непривітливим. проте мій досвід показує, що роль традиційної книги не зменшується, але навіть зростає. аромат палітурки, шелестіння сторінок,  але головне – певна зосередженість, серйозність, увага, які потрібні при спілкуванні з книгою, – все це спрямовує  людину до сприйняття традиційних цінностей. книга – наша вічна молодість. сучасні підлітки дуже захоплюються новими пристроями, їх не цікавить ні книги, ні взагалі уроки та школа. але є й такі , які вважають що школа та книга мають великі значення у сучасному суспільстві. стів джобс, засновник корпорації apple,   дуже любив читати, мав при собі велику бібліотеку книг різних народів світу. у результат він став генієм, який перевернув життя до гори ногами, створюючи комп’ютери. тепер  у кожного другого є ipad або iphone, якими активно користуються в дорозі, в офісі, навіть на відпочинку, але чи багато хто читає на цих пристроях літературні твори? книга безнадійно програє (принаймні, для молодого покоління) в конкуренції з відеофільмами, з інтернетом. книга повинна залишитися! через неї передається інформація, яку люди собі й представити не могли. може через 10 років винайдуть гнучкі планшети, або принтери, які не будуть потребувати фарби, може бути й так, але книга ніколи не повинна зникнути з очей людства, адже книга – вічна скарбниця знань для кожного з нас!

Світ   існує  завдяки  любові.    саме  любов спонукає чинити добрі справи, надихає поетів, змінює саму люди ну, робить її піднесеною, гарнішою, сильнішою, добрішою.любов - почуття світле, святе почуття. від материн ського тепла проростає любов до землі, до людей. саме так, від подарованого нам материнського тепла, від материнської любові, ніжності ми або виростаємо з вмінням любити, або ми позбавлені цього почуття. і чим більше я живу на світі, тим більше переконуюсь, що не кожній людині це дано. взагалі велика заслуга наших матерів в тому, що вони прищеплюють нам, виховують в нас людяність.виростаючи, ми протягом свого життя долаємо і душевну втому, і тимчасові розчарування, й інші нелегкі життєві труднощі, але лише нашого серця „торкається" кохання - все для нас з того часу набуває іншого змісту. виростають крила, хочеться творити добро, обійняти весь світ, захистите скривджених і ображених. ми переживаємо душевне потрясіння, захоплення. і тому любов - це одне з найпрекрасніших психічних захворювань.

Колись зустрілись дві комахи : хрущ - величав себе як птаха  й роботяща бджілка . хрущ почав лиш вихваляти : ось такий я ось такий  і запрошував до хати ( він хазяїн не простий ) бджілка скромно погоджалась  добре , добре я прийду  тільки в хату - ну і ну  все розкидано , побито  кажуть , горем все полито  не красиво , не охайно  а казав , що дуже файно  хрущик подививсь на все це  закололо в нього серце  стало соромно йому  вже хвалитись він не буде бо накличе ще біду  ось мораль цієї байки  не хвалися - вихваляйся  працювать не забувайся