Відгадка до загадки: "що росте без кореня? " (8 букв) вставити пропущене слово (8 букв): " вчить, як на світі жить"

"що росте без кореня? " -бурулька   .

Відповідь:

Пояснення:

Вітька Горобець цитатна характеристика Неповних 14 років Вітька — високий, худий, з рідким білявим чубчиком — не міг і хвилини спокійно всидіти на місці. Запальний і рвучкий, швидкий… Він вродився балакучий, як сорока, може годинами безугавно тріскотіти.  Перше хвилювання потроху зникає. До хлопця знову повертається здатність мислити, говорити.  Вітька все кружляє й кружляє між вербами. На ньому нові (сині в смужечку) штани й жовті рипучі черевики. Рукава білої сорочки по-парубочому закачані по лікті. На голові — бокс (таки домучив клятий Левонтій!), білявий чубчик непокірно стовбурчиться.  Хлопцеві так хочеться утнути щось героїчне, щось таке лицарське. Безперечно, на очах у дівчини. Щоб побачила, який він сміливий та відважний.  — Ой, який же ти замурзаний! — сплеснула руками.— І вуха у сажі, герою ти мій сміливий, орлику відважний! Ти, мов той лев, накинувся на вогонь.

Історія може бути жорсткою і несправедливою до діячів певної доби, але рано чи пізно вона розставить відповідні об’єктивні акценти. наступник олега на київському столі князь ігор не став героєм в епічній традиції, народна уява не нагородила його надприродними здібностями, а літописець у «повісті временних літ», хоч і називає ігоря хоробрим і мудрим, але засуджує його жорстокість і ставиться до нього не дуже прихильно. тавро осуду на образі князя залишається. і це тоді, коли ігор очолював колосальну політичну систему, що складалася з двадцяти князівств, правителі яких не належали до роду рюриковичів. тож зрозуміло, що йому було нелегко знайти з ними спільну мову. ігор підписав вигідну угоду з візантією, відзначався толерантністю у справах релігійних (за його князювання мирно співіснували язичники і християни), ставлення князя до жінки може бути прикладом і для сучасників. але чому ж у народній творчості ігор — князь без воєнної удачі, що є найгіршим вироком для воїна? спробуймо з’ясувати відповіді на ці питання, бо в них відчуваються перегуки з нашим часом.ігор став великим київським князем після смерті олега у 913 році (як пише іпатіївський список «повісті временних літ»). щодо його походження, то «повість» під роком 879 роком згадує, що рюрик перед смертю передав княжіння олегові. літопис не говорить, коли народився ігор, але вказує, що 903 року він одружився з ольгою, а у 942 р. (тобто у досить літньому віці) у них народився син святослав. ці дати викликають михайло грушевський у «історії україни-руси» припускає, що ігор міг стати великим київським князем значно пізніше, а між олегом та ігорем, можливо, правив іще якийсь князь, ім’я якого історія не зберегла. у 948-953 рр. ігоря в живих вже не було, бо константин порфирородний у своєму трактаті «про іння державою» пише про ці часи як про епоху ольги і святослава, сина ігоря.за літописом, правив ігор до 945 року, себто приблизно 33 роки. після смерті олега підкорені ним племена, зокрема древляни, уличі, відмовлялися коритися києву і новому князеві. перед ігорем постала необхідність придушити ці тенденції, аби не допустити розпаду русі. 914 року ігор вирушив у похід на древлян.