Твір-роздум на тему- правда завжди перемагае

Нижче)

Объяснение:

Одного разу, до мене завітало Сонце. Воно запитало у мене: Чи не хочу я відвідати його дім. Я трохи подумавши згодився(лась). Потім Сонце сказало мені зібрати речі: капелюшок, пляшка води та крем, щоб не згоріти. Зібравшись, я сів(ла) на Сонце і ми поїхали. Летівши у небо, ми обминали багато всього. Це були: птахи, хмарки, навіть зірки. Після останньої зірки я побачив(ла) тунель, який вів до яскравої хатинки. Біля неї увесь простір був окутаний зірковим сяйвом. коли ми йшли по тунелю, я запитав(ла) у Сонця, чи не сумно йому одному. Воно відповіло, що ні. До нього завжди приходять гратись маленькі зірочки. Дойшовши до хатини, Сонце відкрило мені двері і я зайшов(ла) до неї.

У хатинці було багато всього:полички з книжками, ковер, ліжкко, шафа. Після дороги, Сонце запропонувало мені випити дуже дивного напою. Смак у нього був схожий на зефір. Відпивши останній ковток, я відчув(ла) сонливість. За якусь мить, після того, як я закрив(ла) очі, мене перенесло додому. Після цього я ще не раз бував у Сонця.

Донбасу. Так склалося, що життя в шахті була непростим і Климко зважився взяти на себе відповідальність за прокорм її жителів і відправитися за солями у віддалену місцевість. Там він зіткнувся з неприємностями, але завдяки до і інших людей вижив. Після цього він пройшов довгий шлях назад до своєї шахті, але, на жаль, на підходах до неї його знайшла куля.

Думається, кожному зрозуміло, що найбільшим злом, зображеним у цьому творі, є війна. Вона страшна як для самого Климка, так і для всіх оточуючих його людей. Через війну головний герой у юному віці втрачає всіх близьких людей і змушений стає дорослим заздалегідь.

Воєнний час безжальний до дітей ще в більшій мірі, ніж до дорослих, адже він примушує їх брати на себе відповідальність, до якої вони не готові. Климко робить все для того, щоб не тільки вижити в тих страшних умовах, але і до іншим, які більше за нього потребують до . Тому можна говорити, що на відміну від об’єктивної війни, що є злом, добро тут суто суб’єктивне і проявляється в поведінці окремих людей, які мають почуття відповідальності не тільки за себе, але й за інших. Дивно, але по-справжньому добра людина залишається такою же і під час війни, у творі ” Климко” тому є багато прикладів, зокрема, такими прикладами є дивовижні вчинки самого головного героя. Навряд чи б хтось став звинувачувати його, якби він не заступився за дівчину, яку хотіли вивезти на роботи до Німеччини або не запропонував його колишній вчительці, яка втратила оселю, жити разом з ними. Точно так само ніхто не покарав би Климка, якби він не пішов у дальній похід для надання до маленькій дитині і матері з його шахти. Всі ці вчинки він робив за власною ініціативою і самостійно, адже розумів, що крім нього ніхто цього не зробить.

Григіру Тютюннику вдалося чітко провести грань між добром і злом як у своєму творі, так і в житті його головного героя. Очевидним злом була війна, в якій Климко винен не був, але яка зламала його життя повністю. Добро ж полягало у відповідальних і безоплатних вчинках людей під час війни – це стосується як Климка, так і багатьох інших

Объяснение:

не забудьте про лайк ❤