Прокоментуйте рядки з повісті-казки "місце для дракона": "поети так тяжко помирають, і нема їм на цьому світі місця, бо вони нетутешні".​

  сашко думав, як вилікувати сіроманця. але вік брав своє.біля лісу зупинилося авто, з якого вийшов чоловік і каже - хлопче, як доїхати до черемошиного села? -ой, дядьку, десь з 50 кілометрів.-відповів сашко ховаючи за собою сіроманця.   чоловік помітив вовка, але не злякався. він навпаки підійшов до нього та взяв його обличчя рукою  -господи, його потрібнолі . я можу .   згодом виявилося що цей чоловік ветеренар.через деякий час вовк вилікувався. хлопчик простягнув руки і сіроманцеву шерсть і промовив -тепер ми нвколи не розлучимось і завжди будем .

Степан радченко не підкорив місто,це місто підкорило його. забуваючи про рідне село,герой звикає до темпу міста та втрачає риси,які були притаманні йому на початку твору. с розумного та здібного  сільського хлопця він перетворюється на егоїстичного та цілеспрямованого юнака,для якого жінки ставали сходинками до завоювання великого міста. в кінці твору радченко вже не той хлопець,що прагнув вивчитися та повернутися додому,а людина,яка вже досягнула певних успіхів й хотіла досягнути більшого,завоювавши місто. так подойдёт?