Напишіть пліз твір з укр літ на тему 1."невмируща слава кобзаря" або 2." учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь"(за творчістю т.г шевченка)

Т. г. шевченко – не тільки найвидатніший український поет, а й етнограф, фольклорист, мислитель, історик, драматург, художник і прозаїк. після себе він залишив надзвичайно велику і цінну творчу спадщину – більше тисячі різноманітних творів. геній т. шевченка на диво багатогранний. завдяки йому великий кобзар українського народу написав дев’ять повістей, створив велику кількість драматичних творів, а його поетична спадщина зібрана у відомому всьому світові «кобзарі».літературні погляди т. шевченка змінювалися і формувалися на протязі усього його життя. перш за все, це відбувалося під впливом усього найістотнішого з його життя, від першого погляду на оточуючий світ до останнього подиху. всю надзвичайну силу творчості поета, невмирущість слова кобзаря, літературний подвиг і складне та велике життя, яке він поклав на олтар боротьби за свободу і щастя українського народу, можливо зрозуміти і відчути тільки тоді, коли згадати, у яких обставинах поетові доводилося творити.в ті часи, коли довелося жити і творити т. шевченкові, панувала атмосфера задухи, яка змушувала творчих людей мовчати, атмосфера доносів, ненависті, страху і підозри, атмосфера, де офіційна брехня не вважалася безчестям, в якій панувала загальна бездіяльність. а ось правдиве слово на кожному кроці переслідувалося і буквально обливалося кров’ю.отже, оспівувати свободу в тогочасних обставинах, прагнути свободи та незалежності серед небезпеки жандармських буднів, в умовах кріпосництва – це означало майже подвиг. і висловити, а скоріше, відкрити найважливішу у житті істину, довести те, що для того часу було найсуттєвішим, наважувався далеко не кожний митець. своїм життям та своєю творчістю т. шевченко довів своїм нащадкам, що безстрашні співці свободи народжуються у найгірші для народу часи, народжуються для того, щоб підкреслити нездоланність його духу і його безсмертя.незвичайна сила непокори т. шевченка, яка інколи переходила у крик прокляття, гучний голос, який пробуджує людську гідність, смуток знівеченого життя, часи розпачу, біль безправ’я, найгостріші соціальні драми, які були поетові добре відомі – все це створило художню цільність творчості великого кобзаря, яка з першого до останнього слова перейнята вогненними почуттями поета. саме з цього й виросла правдива творчість т. шевченка, саме це живило той дух протесту і бунтарства, яким булу наснажена душа поета. саме з цієї суворої величі постав образ великого кобзаря – поета-революціонера, поета-борця, який висвітлюють спалахи могутніх грозових розрядів неперевершеного поетичного слова митця.

Славко беркут - добрий, співчутливий, довірливий, товариський, як з батьками, так і з друзями. восьмилітній хлопчина уже замислюється над життєвими випробуваннями і готується до них. він вміє ставити чітку ціль і впевнено йти до неї. завдяки своїй наполегливості та самокритиці славко прагне досяти мети - стати найкращим фехтувальником. юнак захоплюється природою, а особливо печерами. любить розгадувати таємниці. маючи хворі ноги, він приймає ліки і йде на ковзанку. це вказує на справді вольовий характер героя.

    ходив кобзар із дитиною. хто бублик дасть, хто гроші. гірке життя, та ще гірше - залишити дитину напризволяще.      зовсім старий став кобзар, а іванко підростав і названому батькові клунки носити. кобзар передавав свої знання і вміння допитливому і здібному хлопчині, який із задоволенням переймав науку.     не самотньо було кобзареві. полюбив він іванка, як рідного.  з ледве помітною посмішкою засинав він під тихий спів хлопчини і гру на кобзі.        з часом прийшла пора розлучатися - пішов старий до бога. а хлопець достойно продовжив справу названого батька.