Кого з наших сучасників можна назвати прометеєм

Прометеєм можна назвати батьків   тому що вони несуть вогонь у своїх руках .

На  уроках української літратури і  познайомились  з чудовим письмеником  чайковським та його популярним  твором  за сестрою.  головний  герой  малий хлопчик павлусь  з  славного  роду  козаків.  а  славний  він  тому  що  усі  чоовікицієї  сімьї  були  славними  козаками.жив у селі спасівці  в часи нападаня татар а нашу рідну україну. хлопець мав смліиву вдачу-це проявляється в його вчинках, прикладом є те що він не побоявшись взяв коня та помчався у поле, навіть коли його могли вбивти в хвилину. павлусь був завзятим хлопцем, та дуже працьовитим а мій погляд для свого віку. маленький козачок був кмітливим та винахідливим на мій розсуд, бо він багато чим міг козакам ,  бо завжжди  уважно слухав розповіді  дуда, а багато читав. цё  малиц  хлопець дуже витривалий та товариський, бо він боровся до кінця за свою рідненьку сестричку ганусю, а  товаризький, бо гарно  відносився до всіх людей. і близьких і знайомих.  павло  ненавидив  зрадників,  цих підлих людей, бо він був завжди за справедливість  та дитина чистої души. він великий шлях пройшов до мрії-стати козаком. він замотував на вус дідову нвуку про життя козаків а про житя гнилих татар. та й в досгнені мрії дуже йому віра, віра в себе, що він стане колись великим козаком, якого буде знати уся батьківщина. давлет гірей завжди говорив гарні слова про нашого славного героя павлюся. він теж мав надію та віру- що павлусь стане козаком. я ставлюсь до героя дуже позитивно та з гордістю, що хоя у повістях є такі люди, які по справжньому кохаюь близьких та такі велиі патріоти

      коли я дочитала роман «айвенго» я навіть засмутилася. ось роман лежить на столі і вже дочитаний. що залишив він у мені?     часи змальовані в романі дуже далекі від нас. але образи твору настільки живі й яскраві що мимохіть починаєш хвилюватися, боятися й радіти за них неначе ці герої-реальні знайомі. ревека-одна з головних героїнь роману. надзвичайно вродлива гурія, з блиском    очей причарувала усіх хто дивився на неї. шляхетні обриси брів, гарний орлиний ніс, білі, мов перлини зуби, та густі хвилі чорного волосся, що дрібними кучерями спадало на чудову шию, легкий серпажок з найрозкішнішого перського шовку, розшитий    по червоному полю немов живими квітками-все це робило її справді чарівною.        ревека – дочка старого єврея ісака. її плем’я постійно зазнавало гонінь та принижень. і хоча дівчина виросла не знаючи ні в чому відмови, ви ж розумієте, що їй потрібна велика сила волі, знання щоб вижити в цьому жорстокому світі. вона навчилася лікувати, всім хто цього потребував. у критичні хвилини шукала виходу і не знайшовши його віддала перевагу смерті, а не безчестю. вона дуже сильна натура. не знайшовши відповіді на свої сердечні почуття, ревека лікує й є страдникам. та незважаючи на численні багатства батька-чужинка прецтавниця нації, яку зневажають, її може образити простий йомен чи раб. «ніхто не наважився виявити жаль до полонянки, боячись щоб його не запідозрили у співчутті до євреїв» - тільки вдячний лицар взявся    виконати її доручення.      хоча героїня наділена автором найкращими рисами, але прірву яку розділяє її з айвенгом залишається нездоланою і додає роману більшої достовірності і життєвості.      образ ревеки є глибше розкрити характери головних героїв, «облагороджує» жорстокий світ.      на мою думку ревека най романтична героїня роману.      остання сторінка роману перегорнута. але я неначе й досі в полоні далеких часів. а славетна ревека назавжди залишиться у моєму серці.