Спільні риси думи та ічторічні пісні

      думи та історичні пісні мають чимало спільного. по-перше, і думи, історичні пісні зазвичай відтворюють певні історичні події окремої епохи та є своєрідним історичним документом. тобто воно об’єднані тематично. зазвичай історики відтворюють події, реальне уявлення про неї, саме з творів цих жанрів. по-друге, окрім відтворення історичних подій, у творах діють і історичні постаті. по-третє, думи та історичні пісні об’єднує епічність. обидва жанри мають сюжет та носять оповідний характер. отже, думи та історичні пісні мають такі спільні риси: тематику, наявність історичних постатей,епічність.

Отже , вона прийшла , довгоочікувана зима! добре пробігтися по морозцем в першу зимовий ранок ! вулиці , вчора ще по-осінньому похмурі , суцільно покриті білим снігом , і сонце переливається в ньому слепяшім блиском. химерний візерунок морозу ліг на вітрини магазинів і наглухо закриті вікна будинків , іній вкрив гілки тополь. глянеш чи вздовж вулиці , витягнувся рівною стрічкою , поблизу чи навколо себе подивишся , всюди все те ж : сніг , сніг , сніг. зрідка підіймається вітерець пощипує обличчя і вуха , зате як красиво все навколо! які ніжні , м'які сніжинки плавно кружляють у повітрі. як не колючий морозець , він теж приємний . чи не за те всі ми любимо зиму , що вона так само , як весна , наповнює груди хвилюючим почуттям . всі жваво , все яскраво в перетворює природу , все повно підбадьорливої ​​свіжості. так легко дихається і так добре на душі , що мимоволі посміхаєшся і хочеться сказати дружньо цьому дивовижному зимового ранку : «здрастуй , зима! »

Мрії тараса шевченка про майбутнє україни ми вже звикли до того, що тараса шевченка народна традиція величає кобзарем. він і справді був яскравим носієм кобзарського хисту і так само, як ці народні співці, знав страждання, ніс через свою непросту долю палку любов до рідного краю, беріг пам'ять про минулу славу україни і не давав забути про неї сучасникам.а тим часом дійсність гнітила поета своєю безпросвітністю. жахливі картини народних бідувань болем озивалися в його полум'яному серці. поневолений народ, загнаний панством у ярмо, знесилений важкою працею та закріпачений духовно, зрікся своїх волелюбних прагнень і день за днем тягнув на плечах хрест своєї гіркої долі:   повсихалисади зелені, погнилибіленькі хати, повалялись,стави бур'яном поросли,село неначе погоріло,неначе люди подуріли,німі на панщину ідутьі діточок своїх   шевченко бажав кращої долі для цього окривдженого люду. він був певний, що його співучий, прекрасний душею народ заслуговує на це. поетичний талант шевченка творив і передавав у духовну скарбницю рідного краю світлі мрії про прийдешній день україни — такі несхожі на те, що бачив кобзар навколо себе.майбутнє рідного краю насамперед уявлялося йому вільним від соціального та національного ярма. у творчій спадщині шевченка ми знаходимо правдиві картини під'яремного життя українського селянина, але понад ними, мов сонце, що сходить, піднімається священна віра в те, що  україна.і розвіє тьму неволі,світ правди засвітить,і на воліневольничі ді«стоїть в селі суботові»)  тоді почнеться для україни новий відлік часу. чим же ознаменується на рідній землі прийдешня доба волі? шевченкова уява малює ідилічні картини народного життя:   іютьширокії села,а у селах у веселихі люде веселі«і виріс я на чужині»)  будні краян будуть наповнені працею для свого добробуту. мир, згода і радість прийдуть у кожну оселю, у кожну родину:   і досі сниться: під горою,меж вербами та над водоюбіленька хаточка. сидитьненаче й досі сивий дідколо хатиночки і бавитьхорошеє та кучерявесвоє маленькеє внуча.і досі сниться: вийшла з хативеселая, сміючись,   та шевченко не обмежується зображенням мальовничих і привабливих картин затишного побуту, родинної згоди. мріючи про майбутнє україни, він бачить її освіченою, розвинутою, рівною серед інших країн. а ще — вірною історичній пам'яті, а отже, і пам'яті тих, хто частку свого серця і своєї праці доклав до того, щоб доля україни склалася щасливо.чи ж так вона склалася? незалежну україну — маємо. потенційні можливості розвитку — також. залишається працювати над тим, щоб усі мрії великого тараса стали дійсністю.