Твір роздум творення добра і краси у світі "русалочка із 7-в"

добро і зло у творі "русалонька із 7-в":

нещодавно на уроці української літератури ми познайомились із текстом м. павленко "русалонька із 7-в". цей твір розкриває важливі вічні теми - боротьби добра і зла. юна софійка пліч-о-пліч зустрічається зі злом, намагається йому протистояти. ця смілива дівчинка є уособленням добра. вона щиро кидається на друзям, намагається витягнути їх із неприємностей.

прикладом добрих та щирих людей є також сашко та сніжана, а ось лукавство та лицемірство уособлює вадим. лише доброта заслуговує поваги, а слабкодухість та підступність мають бути засуджені. я впевнена, що і у житті добро завжди перемагає зло, адже це дійсно справедливо. герої об'єднались у своїх стараннях, що родині кулаківських знову стати щасливими.

Іван франко – «гріє сонечко! усміхається небо яснеє…» гріє сонечко! усміхається небо яснеє, дзвонить пісеньку жайвороночок, затонувши десь в бездні-глубіні кришталевого океану… встань, встань, орачу! вже прогули вітри. проскрипів мороз, вже пройшла зима! любо дихає воздух леготом; мов у дівчини, що з сну будиться, в груді радісно б’єсь здоровая молодая кров, так і грудь землі диха-двигаєсь силов дивною, оживущою. встань, орачу, встань! сій в щасливий час золоте зерно! з трепетом любві мати щирая обійме його, кров’ю теплою накормить його, обережливо виростить його. гей, брати! в кого серце чистеє, руки сильнії, думка чесная, – прокидайтеся! встаньте, слухайте всемогущого поклику весни! сійте в головах думи вольнії, в серцях жадобу братолюбія, в грудях сміливість до великого бою за добро, щастя й волю всіх! сійте! на пухку, на живу ріллю впадуть сімена думки вашої!

Іван франко – «гріє сонечко! усміхається небо яснеє…» гріє сонечко! усміхається небо яснеє, дзвонить пісеньку жайвороночок, затонувши десь в бездні-глубіні кришталевого океану… встань, встань, орачу! вже прогули вітри. проскрипів мороз, вже пройшла зима! любо дихає воздух леготом; мов у дівчини, що з сну будиться, в груді радісно б’єсь здоровая молодая кров, так і грудь землі диха-двигаєсь силов дивною, оживущою. встань, орачу, встань! сій в щасливий час золоте зерно! з трепетом любві мати щирая обійме його, кров’ю теплою накормить його, обережливо виростить його. гей, брати! в кого серце чистеє, руки сильнії, думка чесная, – прокидайтеся! встаньте, слухайте всемогущого поклику весни! сійте в головах думи вольнії, в серцях жадобу братолюбія, в грудях сміливість до великого бою за добро, щастя й волю всіх! сійте! на пухку, на живу ріллю впадуть сімена думки вашої!