План-характеристика к образу ярославны с "слово о полку игоревом"

Ярославна — равноценный образ наряду с другими героями “слова о полку игореве”. это много позже появится “домострой”, который очертит круг женщины семейными проблемами, сделает ее в средневековье бессловесной “рабыней мужа”. и заново придется “завоевывать” женщинам то особое положение подруги, хранительницы очага, которое она по праву занимала в древности. образ ярославны проявится и дополнится чертами и достоинствами, обретет новую жизнь в героинях пушкина и некрасова, тургенева и толстого, но начало было положено в “слове”, и это важно и ценно.

українські січові стрільці— єдина українська національна військова формація в складі австро-угорської армії, сформована з добровольців, які відгукнулися на заклик головної української ради. вони мали велике значення для відновлення військових традицій, для зростання українського патріотизму, створення військового словництва, термінології, військового фольклору, пісні й музики, для утвердження форми українського однострою. за короткий час було організовано стрілецькі чоти, сотні, курені, фахові офіцерські школи, близько 50 товариств "січових стрільців".   товариство 100 карабінів і проводило навчання в передмістях львова. першим успіхом легіону усс була перемога на горі маківці 29 квітня — 3 травня 1915. далі він визначався в боях під болеховом, галичем, завадовом і семиківцями. з літа 1915 усс окопалися над р. стрипою; там, у соснові і на веселій, перебували до серпня 1916. усс сформували в києві у листопаді 1917 галицько-буковинський курінь січових стрільців (сс), який згодом розгорнувся в полк сс, а далі в корпус і групу сс, що були однією з найкращих формацій української армії.

в історію українського народу українські січові стрільці вписали нев’янучої слави сторінки. дві з них вікопомні. перша полягає в тому, що січові стрільці стали заключним акордом епохи галицько-українського відродження. друга – своїми невтомними військовими змаганнями вони возвели величну споруду: незалежну державу, ім’я якої західноукраїнська народна республіка.

першими, хто відчув перспективу військових молодіжних організацій, стали к. трильовський і в. старосольський, тим більше, що в жовтні 1912 року вибухнула війна.