Скласти план до повісті "за сестрою" з 1 до 3 частини! побыстрее !

    у чому полягає сенс життя              життя - це нескінченний циклічний процес, ужиття було, є і буде. але деякі люди асоціюють це слово із словом "існування". з одного боку, це доцільно, а з іншого - ні! є навіть такий філософський вираз: "треба жити, а не існувати! " саме слово "існування" у більшості людей асоціюється із чимось штучним, неживим. наприклад, існувати може пристрій, будівля тощо. а "життя" тяжіє більше до істот, щось таке чисте і красиве, багатогранне, неповторне. ми будемо розглядати сенс людського життя. хтось сказав, що треба прожити своє життя так, щоб потім не було страшенно боляче! я думаю, що з цими словами можна погодитися, тому що ними можна дуже коротко і лаконічно охарактеризувати сенс людського життя. сенс життя полягає у насназі до життя, у натхненні на добрі вчинки. наприклад, натхненням до життя можуть бути результати праці у будь-яких сферах діяльності людини: для вчителя - це відмінне засвоєння навчального матеріалу учнями; для лікаря - одужуючі пацієнти, яким він прописав ліки; для кондитера - подяка від споживачів його продукції та, звичайно, премія від керівництва тощо. але буває й так, що власна праця не приносить задоволення, навіть починає дратувати, стає тягарем на все життя. людина може працювати все своє життя адвокатом, але захоплюватись живописом і весь час казати собі: "ось мої картини високо оцінять спеціалісти, я поїду за кордон і назавжди покину свою юридичну діяльність! " але так буває дуже рідко. коли мрії не стають реальністю, коли друзі відвертаються від тебе, не підтримують тебе у твоїх спробах кардинально змінити життя, то воно втрачає сенс і навіть може призвести до трагічного кінця.              тому треба думати вже зараз, чи є сенс у нашому житті, чи правильний ми обрали собі шлях? чи цією дорогою треба іти далі?  

Існування кожної людини ґрунтується на декількох первинних цінностях. свобода - напевне є найголовнішою з них.  вже давно минули ті часи, у яких описані михайлом коцюбинським події були актуальні та, на жаль, звичайні. але проблема свободи постає і зараз. наскільки ж трагічним було життя людей, коли кріпа­цтво, поневолення духу і тіла людини були звичайними для суспільства.  що ж це за ціна, якою вимірювалася споконвічно бажана людством воля? це - власне життя! коцюбинський доводить, що життя дорівнює волі, а волю можна вибороти лише життям. і це стосується не тільки героїв оповідання, остапа та соломії, здатних на все заради волі, а й всього волелюбного українського народу.  остап і соломія не просто не згодні терпіти муки кріпацтва, але й не здатні. їхня людська гідність і глибоке переконання, що може бути і по іншому не дає закоханим миритися зі своєю долею.  остап мандрика був вихований на оповіданнях діда, "який ходив у січ, а потім різав панів в умані". ті розповіді пробуджували в дитячій голові мрії про краще життя, войовничий запал. остап не хотів змиритися з тим, що він, соломія, дід - не більше, ніж худоба в пана. він часто згадує, як катували сивого дідуся на стайні, як погрожував оббілувати і його самого пан. хоча остап любив свою землю, але жити в неволі для нього гірше смерті.  справжнім відкриттям в літературі є образ соломії, в дівчині уособлюється вся краса і сила української жінки, не тільки скривдженої, ї, а й сильної, сміливої, здатної до боротьби за свою долю. "ваша соломія - то джерело під час то завдаток типу жінок, що уміють боронити себе", - такі слова сказала коцюбинському відома громадська діячка того часу н. кобринська.  щоб бути справжнім товаришем остапові, соломія жертвує своєю красою, чудесними довгими косами, окрасою кожної жінки. її засмучений погляд не покидає з того часу мою уяву.  бачу його, коли з жахом стежить вона за високими вогняними горами палаючих плавнів і в відчаї кличе тяжко пораненого остапа. коли на човні разом з іваном готує напад на турецьких козаків, щоб звільнити свого коханого. коли чорна безодня дунайської води заховує її тіло.  образи остапа і соломії не зникають, не знецінюються тоді, коли зникає крі­пацтво. бо проблема волі, ціни внутрішньої свободи, проблема людської гідності та боротьби за неї існує поза часом і простором.  я вважаю, що цей твір має прочитати кожен українець, аби не припуститися колишніх по­милок, аби не втратити внутрішнє прагнення до свободи, аби не забувати, на­скільки дорогою ціною було колись сплачено за