Доведіть або спростуйте твір пісня душа народу

Цей вислів став уже крилатим. особливо щодо української пісні, бо українців у світі знають як співучий народ. пісня є людину все життя: від народження й до самої берізки (так каже моя бабуся). мама мені співала колискових пісень, а потім, коли я трохи підріс, вона вчила мане гарно говорити і ми з нею разом співали коротенькі дитячі пісеньки, особливо мені пісенька «котку, котку рябку, викопай нам грядку». у піснях народ ніби записав усю історію, тому є пісні історичні, є побутові, чумацькі, є обрядові пісні та безліч дитячих пісеньок. а у нас на книжковій полиці стоїть дуже цікава книжка «історія україни в народних піснях», там можна прочитати про все: і про богдана хмельницького, і про лицарів, що боронили землю від ворогів, і про героїчну марусю богуславку, яка визволила бранців із полону. українці — народ жартівливий, тому в збірниках пісень можна знайти безліч жартівливих пісень. і радість, і смуток, і душевні переживання народ вилив у пісню. тож справді, пісня — душа народу.

    твір-роздум на тему "добро чи зло перемогло в повісті-казці "місце для дракона" пропоную скласти так:     "місце для дракона" - фантастичний твір, у якому головний герой - дракон. на відміну від інших драконів, останній з них є добрим, чуйним та відвертим. добрий дракон грицько уособлює найкращі риси. він зумів приборкати свою хижацьку натуру та розвинути найкращі якості. тобто грицько - представник доброго світу. а хто ж уособлює зло? а зло - це людське суспільство з усіма : жагою влади, невмінням організуватися, заздрістю.     суспільство починає обурюватись, що поряд з ними мешкає дракон. нікого не хвилює, що у цьому випадку не грицько хижак. і починається вкрай безглузде полювання на нещасну та самотню істоту, яка ніколи нікому не робила поганого. грицько навіть харчувався не м'ясом, як інші хижаки.добро чи зло перемагає у казці? я вважаю, що зло. це дуже прикро, але грицько відходить у небуття. а нещадне суспільство продовжує існувати та шукати, кого б знищити наступним.

Всі події , які відбуваються з людиною, багато в чому обумовлені тим місцем, де вони відбуваються. сприйняття реальності людиною сильно відрізняється в залежності від місця, де людина знаходиться. у сучасному світі велика частина людей проживає далеко від красивої і надихаючої природи – в задушливому місті. але не можна забувати, що природним місцем існування людини є зовсім не місто, а природа. для свого щасливого існування людина повинна жити на природі, а не поза нею. одразу, ще з перших рядків твору видно, що митько – людина дії, адже це саме він має найбільше розвинуту фантазію, яка проявилася у його «демосфенській» промові перед від’їздом. також він дуже рухливий та непосидючий, адже ну ніяк не міг всидіти над студіюванням «книжкової скарбниці». сергійко набагато спокійніший за свого друга, і довго вагається над прийняттям серйозних рішень. водночас митько – не боягуз. можливо, навіть відважніший за свого приятеля, адже оселитися біля озера було його ідеєю, та й рятувати василя кинувся саме він. але, на мою думку, це також свідчить про його великодушність та, звісно, вміння прощати помилки. скоріше за все, саме ці чесноти роблять образ митька привабливим та по-своєму оригінальним. мені здається, що він може стати хорошим прикладом хоча б для мене, а тоді – й для моїх однолітків та наступних поколінь.