Чим поезія в. симоненка «лебеді материнства» нагадує колискову?

Япрочитав поезію в. симоненка " лебеді материнства" вона мені дуже  .          в ній розповідається про те як мати розповідає колискову синові. вона спочатку говорить йому про лебедів, потім вона захищає його від "досади" промовляючи " ой біжи,біжи, досадо, не вертай до хати".  але після цього, вона повертає його в реальний світ " виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу". вона говорить сину, що не можна зраджувати батьківщину і матір. також мати говорить " "і якщо впадеш ти на чужому полі, прийдуть з україни верби і тополі, стануть над тобою, листям затріпочуть, тугою прощання душу залоскочуть"          ця поезія нагадує мені колискову, тому що мати розповідає синові ніжним голосом про чарівних лебедів і про реальний світ.

вчитель василь митрович зайшов у клас і побачив, що діти оточили олександру, доньку писарчука-пропійці. її подружка, весела й сита пріська, стверджувала, що олександра вкрала її хліб, і що це стається не в перше. школярі хотіли, щоб злодійку вигнали зі школи, але вчитель наполягав у всьому розібратися. олександра не хотіля спочатку розповідати правди, плакала, але потім зізналася. на питання вчителя, чого вона так вчинила, вона розповіла, що хотіла їсти, а батько додому не приносить. вчитель привів олександру додому, а коли повернувся в клас, діти наполегливо простягали йому їжу для олександри. але дівчина не хотіла їсти і все плакала. коли читали молитву перед початком науки, вчитель непомітно ввів дівчину у клас.

***

олександра довго соромилась глянути вчителю в вічі. але діти не нагадували школярці про крадіжку, а навпаки - приносили їй їжу. але дівчина рідко брала її. вона скоро здасть останній екзамен і вийде зі школи розумною людиною.

1.засуджує байдужість до своїх звичаїв і держави в цілому та людей, які такими стали.

де ж того євшану взяти,

того зілля-привороту,

що на певний шлях направить, —

шлях у край свій повороту? !

2. батьківщина наймиліша за усі краї.

3.розбудити у серцях прагнення до незалежності, позбавитися байдужості, не цуратися української мови, звичаїв, своєї культурної спадщини.

4.на мою думку, закликає згадати своє славне минуле, щоб гордитися своїми національними досягненнями.

5.хотів спонукати шукати «євшан-зілля», тобто те, що примусить пригадати і полюбити свою державу.

6. любов до батьківщини, адже сам автор не міг довго бути далеко від україни.