Сочинение " моє ставлення до вчинків павлуся" из сказки за сестрой

На "основі твору мій улюблений герой до повісті "за сестрою"" попробуй сложить "моє ставлення до вчинків павлуся" із повісті "за сестрою" мені найбільше сподобався герой твору хлопець на і"мя павлусь. у ньогої був дід андрій, який привчав хлопця до лицарського ремесла. навчав хлопця їздити на коні, кидати спис та внкар, орудувати шаблею та розповідав різні цікаві історії про їхні пригоди. ще в ньго були сестра ганнуся, батько, мати і старший брат петро, але він вже пішов на запоріжжя.  якось у село ввірвались татари, запалили хати та почали ловити дітей. мати та дід хлопчини загинули, а ганну та батька захопили у полон. павлусеві довелося виявити велику сміливість, витримку, кмітливість, щоб потрапити в крим і знайти спосіб урятувати сестру. у які б скрут ні обставини не потрапляв хлопець, він ніколи не втрачав почуття людської гідності, не зраджував християнської віри. це йому вистояти й досягнути мети, незважаючи на його молодий вік. 

ответ:

возрастет в 3 раза

Перш за все – безкомпромісна громадянська позиція поетеси. Щоб упокорити свідому непоступливість письменниці, високі компартійні мужі через видавництва все робили, аби гостре слово мужньої жінки не дійшло до читача. Тільки вона не зрадила ні себе, ні поезію. Ліна Костенко ненастанно, одержимо творила й піднеслася до висот такого духовного подвижництва, що її феномен в українській літературі залишиться неперевершеним, а за своїм морально-етичним звучанням сягає вічності. Ліна Василівна стільки літ стояла на сторожі нашого Вавилону, але сьогодні вона просить тиші: «Прости мені, мій змучений народе, / що я мовчу. Дозволь мені мовчать. / Бо ж сієш-сієш, а воно не сходе. / І тільки змії кубляться й сичать». Чому так сталося? Що призвело до таких розмірковувань? Поетеса відповідає: «Всі проти всіх, усі ні з ким / не згодні. / Злість рухає людьми. Але у бік безодні».

Частину своїх поезій Ліна Костенко присвятила темі війни. Але це, напевно, недоречне слово – «присвятила», бо поетеса вистраждала, сама пережила страшні воєнні роки, які болем відзиваються у серці кожного, хто має в серці святість. Ці спогади вилила, висповідала у своїх поезіях.

Объяснение:

Т.г.шевченко ! досить було однієї  людини, щоб врятувати цілий світ,  цілу націю.  остап вишня.  доля карбувала його життя у формах трагічних. виявляється, один повсталий проти всіх може важити більше, аніж багато повсталих проти одного повстанець шевченко був гнівною мовою цілого поневоленого народу ; мовою колючою, як дріт, але правдивою та прозорою, як сльоза. мовою, в якій бурхлива епоха відлунювала в розлогих думах бандуристів — сама україна була потрощеною бандурою з обірваними струнами. разом з усією росією — булав ярмі царсько-кріпосницької системи. і яких же нелюдських сил треба було, щоб відкрити очі сліпому народові ! а він підняв його, пригнобленого та приниженого, розтоптаного із землі, указуючи на шлях та розплющуючи очі.  поет прагнув розбудити пам’ять народу, нагадати про мужність і незалежність наших предків. він закликає нас подивитися на свою країну й «полюбити щирим серцем велику руїну».  вимучений фізично, та не зламлений морально, шевченко навіть після заслання не зрікається україни, продовжуючи писати.  існують закиди на те, що шевченко — атеїст, але він відстоює християнський ідеал згармонізованої людини, яка живе у згоді з собою :   добре жить  тому, чия душа і дума  добро навчилася творить.  про шевченка написано тисячі томів досліджень, та найпроникливішим шевченкознавцем був і залишається народ, про якого він писав; народ, який все це пережив.  феномен шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття , наше минуле і нашу надію на майбутнє.  для мене шевченко — це невичерпане натхнення, яке стане опорою для великих справ задля моєї україни !