Закiнчиш iнститут, попрацюєш, щоб у гаманцi завелося, а тодi й женися. Iнакше як жити?
Зможеш' прогодувати, одягнути дружину свою? Женися! А нi-зайцем бiгай по свiту, хоч цiлий вiк бiгай!
Життя — не батько, не мати — подарункiв не робитиме.
Не працює, а їсть-значить, злодiй. Не заробив, а тринькає — злодiй.
Пташка — i та гнiздо в'є, щоб і вiтер не звалив, щоб i дощ не залив, щоб i тепло пташенятам було.
Як заробив, так і їж! Як заробив, так i одягайся.
I жити треба не ябияк, а добре...
Бiльше ми робим — краще державi. Бiльше труда — мiцнiша держава.
Труд людський цiнувати треба, як свiй! Людину цiнувати й себе!
в одному кутку сільської хати жила собі сіренька мишка. часто виходила на подвір'я, перебігала його, щоб зранку зустрітись зі своїми подружками з міста. міські розповідали, яке в них погане життя. людям немає чого їсти, а мишкам тим більше, кажуть, війна.
- у моїх господарів не те, - відповіла їм сільська мишка.
- найбільше боюсь господаря, бо він убив двох кабанів. сало покоптив, м'ясо людям продає за гарні гроші. гроші ховає у ящик під ліжком, близько від моєї нори.
якось раз повернулась мишка додому й відчула чужий дух, глянула і побачила худу жінку, обшарпаний і полатаний одяг на ній. вона просила у господарів молока, бо має хвору дитину. та господиня відповіла, що у них корови молока нема. дуже соромно стало мишці за таку відповідь і переконалась, що люди бувають дуже погані. одні з голоду гинуть, інші - папір ховають. зародилась у мишки одна думка: знищити той папір. працювала цілу днину: погризла ящик, а потім і папір.
господар сказав жінці, що у нього всі працюють й ніхто не дармує, тому й гроші мають працювати: мав купити дві свинки, телятка, пішов до ящика, а там тільки клаптики. господар звинуватив у всьому жінку, бо вона не до хати кота. кинувся на господиню з кулаками. а мишка тихенько вийшла на подвір'я, щоб не бути у тій хаті
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
10 ыопросов к сказке хуха моховинка