nikolotovas
?>

Вибрати з вірша епітети всякому місту — звичай і права, всяка тримає свій ум голова; всякому серцю — любов і тепло, всякеє горло свій смак віднайшло. я ж у полоні нав'язливих дум: лише одне непокоїть мій ум. панські петро для чинів тре кутки, федір-купець обдурити прудкий, той зводить дім свій на модний манір, інший гендлює, візьми перевір! я ж у полоні нав'язливих дум: лише одне непокоїть мій ум. той безперервно стягає поля, сей іноземних заводить телят. ті на ловецтво готують собак, в сих дім, як вулик, гуде від гуляк. я ж у полоні нав'язливих дум: лише одне непокоїть мій ум. ладить юриста на смак свій права, з диспутів учню тріщить голова, тих непокоїть венерин амур *, всяхому голову крутить свій дур. в мене ж турботи тільки одні, як з ясним розумом вмерти мені. знаю, що смерть — як коса замашна, навіть царя не обійде вона. байдуже смерті, мужик то чи цар, — все пожере, як солому . хто ж бо зневажить страшну її сталь? той, в кого совість, як чистий всякому городу нрав и права; всяка имеет свой ум голова; всякому сердцу своя есть любовь, всякому горлу свой есть вкус каков, а мне одна только в свете дума, а мне одно только не идет с ума. петр для чинов углы панскіи трет, федька-купец при аршине, все лжет. тот строит дом свой на новый манер, тот все в процентах, , поверь! а мне одна только в свете дума, а мне одно только не идет с ума. тот непрестанно стягает грунта, сей иностранны заводит скота. те формируют на ловлю собак, сих шумит дом от гостей, как кабак, — а мне. одна только в свете дума, а мне одно только не идет с ума. строит на свой тон юриста права, с диспут студенту трещит голова. тех безпокоит венерин амур, всякому голову мучит свой дур, — а мне. одна только в свете дума, как бы умерти мне не без ума. смерте страшна, замашная косо! ты не щадиш и царских волосов, ты не глядиш, где мужик, а где царь, — все жереш так, как солому . кто ж на ея плюет острую сталь? тот, чія совесть, как чистый

Украинская литература

Ответы

ruslanchikagadzhanov
Дім як вулик, на смак свій права, учасники тріщить голова, смерть-як коса замашна, все пожере як солому ,зневажить страшну її сталь, совість як чистий кришталь
Люблянова_Р.1777
  композиція  «дорогою ціною» «дорогою ціною» має особливу побудову. у коротенькому вступі письменник характеризує суспільно-політичне життя на україні в 30-х роках хіх століття, коли розгортаються події, змальовані в оповіданні, а також згадує про ще давніші події з історії боротьби українського народу за свободу і незалежність. коцюбинський висловлює свій погляд на життя народу як на «віковічну боротьбу двох станів, панського і мужичого». вступ до оповідання є нам краще зрозуміти ідею твору. далі в п’яти частинах твору послідовно розгортаються події. в заключній частині оповідання письменник показує самотнє життя уже старого остапа через багато років після смерті соломії. вступ і закінчення, таким чином, є ніби своєрідною історичною рамкою, що охоплює зображені в творі події. вступ (експозиція)  — палке слово автора про героїчну історію народу, про його нескорений вільнолюбивий дух. i частина  — втеча остапа і соломії від  пана. це  зав’язка сюжету. ii частина  — переправа через  прут  і поранення головного героя. iii частина  — перебування остапа у плавнях, пошуки соломією порятунку. поєдинок юнака з вовком. iv частина  — головні герої у циган, арешт остапа. v частина.  кульмінацією  повісті є спроба соломії визволити коханого з-під турецької варти.  розв’язка твору  — загибель головної героїні. епілог  — старий остап живе самотою і чекає зустрічі у вічності з коханою. експозиція-вступ. це ніби заспів, який потім конкретизується в типових людських долях, образах, подіях, пейзажах тощо. у вступі твору коцюбинський розповідає про підневільне рабське життя селян-кріпаків, їх самовіддану боротьбу за волю, знайомить нас з формами цієї боротьби (втеча від панів на вільні степи дунаю), з місцем дії. вступ оповідання «дорогою ціною» показує читачеві середовище, в якому формувалися герої твору, психологічно готує читача до вчинків остапа і соломії. зав’язка: втеча остапа від пана і панщини як наслідок конфлікту між кріпаком і паном (пан хоче покарати героя за бунтарство, остап вирішує втекти). розвиток дії:   наступний епізод — злигодні героїв твору під час втечі, сутички з прикордонною вартою, турецькою поліцією. кульмінація:   соломія вирішує силою звільнити остапа з-під з турецької варти. сутичка з турецькою вартою. розв’язка:   загибель соломії, що завершує розвиток конфлікту в боротьбі героїв за волю. сюжетні лінії  «дорогою ціною» — відтворення історичної епохи в оповіданні; — боротьба героїв за волю і власне щастя; — щире почуття кохання між остапом і соломією. м. коцюбинський на основі глибокого вивчення життя кріпаків початку хх ст. за творчої уяви написав захоплююче оповідання «дорогою ціною». усі події та герої правдиві, типові. типовість у цьому творі виявляється в реалістичному змалюванні життєвих фактів і характерів кріпаків першої половини хіх ст., які письменник подав узагальнено. втілені вони в індивідуальних людських долях соломії і остапа — привабливих героїв, які діють у конкретних історичних обставинах. оповідання «дорогою ціною» м. коцюбинського захоплює напруженим і цікавим сюжетом, героїчним характером і духовною красою його героїв. а ще — вмілим показом однієї з форм боротьби кріпаків за волю та незалежність — втечі від панів. своїм твором письменник прославив бунтарський дух українського народу, який ніколи не хотів бути робочою худобою для панів. українське селянство, за словами автора, готове було дорогою ціною заплатити за волю. воно не запліснявіло в неволі, не втратило живої душі, сподівалося на визволення. мрія про волю передавалась із покоління в покоління, опоетизовувалась у народних піснях, закликала до втечі від панів у ті місця, «де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — полягти кістками на вічний спочинок».

Lidburg
Япрочитала твір " сліпий музикант " українського письменника володимира короленка . він мені дуже сподобався , бо він розповідає про справжні цінності в житті людини . хоча головний герой і був повністю сліпий від народження , він став справжньою людиною . в цьому йому допоміг дядько максим . він навчив хлопчика не зважати на свою сліпоту , а завжди йти вперед при будь-яких ситуаціях . максим навчив хлопчика бути справжнім повноправним членом суспільства , незважаючи на свій суттєвий недолік . дядько максим навчив юнака цінувати життя й бути самостійним , вміти робити найпростіші дії . отже , твір " сліпий музикант " навчає нас справжніх цінностей в житті людини , які вона сама не в силах збагнути !

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Вибрати з вірша епітети всякому місту — звичай і права, всяка тримає свій ум голова; всякому серцю — любов і тепло, всякеє горло свій смак віднайшло. я ж у полоні нав'язливих дум: лише одне непокоїть мій ум. панські петро для чинів тре кутки, федір-купець обдурити прудкий, той зводить дім свій на модний манір, інший гендлює, візьми перевір! я ж у полоні нав'язливих дум: лише одне непокоїть мій ум. той безперервно стягає поля, сей іноземних заводить телят. ті на ловецтво готують собак, в сих дім, як вулик, гуде від гуляк. я ж у полоні нав'язливих дум: лише одне непокоїть мій ум. ладить юриста на смак свій права, з диспутів учню тріщить голова, тих непокоїть венерин амур *, всяхому голову крутить свій дур. в мене ж турботи тільки одні, як з ясним розумом вмерти мені. знаю, що смерть — як коса замашна, навіть царя не обійде вона. байдуже смерті, мужик то чи цар, — все пожере, як солому . хто ж бо зневажить страшну її сталь? той, в кого совість, як чистий всякому городу нрав и права; всяка имеет свой ум голова; всякому сердцу своя есть любовь, всякому горлу свой есть вкус каков, а мне одна только в свете дума, а мне одно только не идет с ума. петр для чинов углы панскіи трет, федька-купец при аршине, все лжет. тот строит дом свой на новый манер, тот все в процентах, , поверь! а мне одна только в свете дума, а мне одно только не идет с ума. тот непрестанно стягает грунта, сей иностранны заводит скота. те формируют на ловлю собак, сих шумит дом от гостей, как кабак, — а мне. одна только в свете дума, а мне одно только не идет с ума. строит на свой тон юриста права, с диспут студенту трещит голова. тех безпокоит венерин амур, всякому голову мучит свой дур, — а мне. одна только в свете дума, как бы умерти мне не без ума. смерте страшна, замашная косо! ты не щадиш и царских волосов, ты не глядиш, где мужик, а где царь, — все жереш так, как солому . кто ж на ея плюет острую сталь? тот, чія совесть, как чистый
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

Дмитриевич_Скрябин931
СергейНиколаевич
Nadezhdachizhikova7968
zanthia94
PetrovnaTsukanov
Nikolaevich-Svetlana388
vasilyevjob6
Viktor1316
borisowaew
Суханова1532
olartamonov6
zorinka777
Panda062000
Dlyamila
Тимур