Придумати ще 2 рядочки до цього вірша кіт у човні мрії на світанні

Ой як добре в тишині,в повному мовчанні

Як же весело мені.. жити в злагоді й добрі.

добро  та  зло  – вічні суперники у ході часу на простору, які не закінчать свою боротьбу і жодна жива істота не може перехилити ваги рівноваги в будь-яку сторону, інакше світ просто припинив би своє існування.

ця одвічна боротьба є в кожному з нас, власні внутрішні війни, лише нам вирішувати якій стороні дати перевагу. наші вчинки розподіляють нас на полицях соціуму. зараз дуже важко назвати всіх людей рівним, ще з давніх давен нас розшарували на категорії: по відношення до інших, до себе,  до світу. вчинки також визначають нашу позицію у соціумі і тим самим підвищують нас чи навпаки, роблять нас низькими і далекими від подальшого розвитку.

Бажання підкорити місто є характерним і цілком зрозумілим бажанням для великої кількості мешканців сіл. кожна людина прагне поліпшити своє життя, поставити собі певні завдання, домогтися їх і тим самим переконатися у власних силах і можливості досягати поставлених цілей. в якості прикладу можуть бути розглянуті жителі сіл, які хочуть переїхати у велике місто, яке здається їм місцем, де можна домогтися більшого успіху, реалізувати себе і показати, що ти чогось реально вартий. гарним прикладом такої ситуації може служити головний герой роману «місто» авторства підмогильного степан радченко.варто відзначити, що спочатку степан не розраховував залишатися в києві, куди він переїхав з рідного села, на дуже тривалий час. його первинною метою було отримати якісну київську освіту, щоб потім повернутися в рідне село і зробити щось таке, що покращить життя односельчан, за рахунок отриманого київського освіти. але, як тільки він перебрався в столицю, його тут же почали долати зовсім інші проблеми, а про свої початкові плани він ніби зовсім забув. київ його налякав, але потім, поступово, змінив. замість того щоб вчитися, степан кинув навчання і почав займатися тим, що йому – писати. крім того, для нього стають природними звичайні бажання киян, які криються у досягненні власних цілей будь-яким шляхом, чого б це людині не коштувало. цілком зрозуміло, що звикнувши до цього, степан перестав хотіти повернутися в рідне село і займатися тим, чим спочатку планував. втім, незважаючи на все це, щось сільське в характері залишалося йому властивим, а тому він так і не став повністю щасливою людиною. можна сказати, що степан радченко підкорив місто? відповідь на це питання неоднозначна. з одного боку, степан зміг домогтися реального життєвого успіху, став хорошим письменником, отримав певне визнання. з іншого боку, людина ніколи не може змінитися тотально і повністю. їй завжди залишається притаманне щось з минулого. крім того, більш високі початкові цілі степана він так і не зміг реалізувати. він не допоміг власним селу, не став йому дійсно корисним, він навіть не вивчився нормально. але ж саме з такими намірами він вирушав до києва. загалом, цілком можна припустити, що все сталося навпаки: саме київ підкорив степана, змішав йому всі плани, змінив його під себе. це можна з упевненістю підтвердити тим, що, незважаючи на всі свої успіхи, ніякого щастя степан радченко так і не досяг