Виписати із тексту климко художні засоби прошу

Ти удалила и я тоже удалю

Ігор калинець народився 9 липня 1939 року в ходорові (нині львівська область, україна). у 1956-1961 роках навчався у львівському університеті, на філологічному факультеті. після закінчення університету працював в обласному архіві. за участь у дисидентському русі був засуджений до 6 років в'язниці
суворого режиму і 3 років заслання. після повернення до львова став працювати в бібліотеці ім. в. стефаника ан урср.його поезія, зокрема, 9 збірок об'єднані в цикл «пробуджені муза», 6 збірників - в цикл «невольничья муза». пише також вірші для дітей, з яких було складено кілька книг, які розійшлися
не тільки на україні, але також і в країнах з значною кількістю україномовного населення (казахстан, канада, сша, аргентина). його книгу «небилиці про котика і кицю» ілюструвала українська художниця вікторія ковальчук у 2005 році.відомий своїми критичними висловлюваннями на адресу російського
культурного центру у львові , який в 2016 році був звинувачений в антиукраїнській пропаганді: 28 грудень слідчі іння служби безпеки україни у львівській області відкрили кримінальне провадження за ознаками розпалювання національної ворожнечі в газеті львівського російського культурного центру «
російський вісник ».дружина - поетеса ірина стасів-калинець.

— поетична зірка василя симоненка спалахнула на небосхилі української літератури в 60-х роках минулого століття. усього 28 років судилося йому прожити, але й за цей невеликий проміжок часу він зумів прогриміти молодим весняним громом, який відлунюватиметься ще багато десятиліть. адже у творчості
«витязя молодої української поезії», як сказав про нього олесь гончар, порушено вічні питання, що хвилюють людство,— це любов до своєї землі, самоствердження людини у складному сучасному світі. заворожує щирість інтимної лірики поета.

для поезії василя симоненка характерні прояви
української класичної традиції. провідним мотивом творчості поета є любов до своєї україни, котру він називає матір’ю. саме синівською розмовою з матір’ю україною є вірш «задивляюсь у твої зіниці». у ньому митець висловлює свою велику любов: «україно! ти для мене диво! », і велику тривогу за її
долю: «ще не всі чорти втекли на небо, ходить їх до біса по землі». «я українець. оце і вся моя автобіографія»,— сказав колись василь симоненко. і тому він відстоює святе право бути вільним наодинці з україною, ітися їй, рідній, щиро зізнатися у своїх найпотаємніших почуттях:

хай
мовчать америки й росії,

коли я з тобою

маю я святе синівське право

з матір’ю побуть на самоті.