Твір на тему любіть україну як сонце любіть

Любіть україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… в годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. любіть україну у сні й наяву, вишневу свою україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну. між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками… любіть україну всім серцем своїм і всіми своїми ділами. для нас вона в світі єдина, одна в просторів солодкому чарі… вона у зірках, і у вербах вона, і в кожному серця ударі, у квітці, в пташині, в електровогнях, у пісні у кожній, у думі, в дитячий усмішці, в дівочих очах і в стягів багряному шумі… як та купина, що горить — не згора, живе у стежках, у дібровах, у зойках гудків, і у хвилях дніпра, і в хмарах отих пурпурових, в грому канонад, що розвіяли в прах чужинців в зелених мундирах, в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях до весен і світлих, і щирих. юначе! хай буде для неї твій сміх, і сльози, і все до загину… не можна любити народів других, коли ти не любиш вкраїну! . дівчино! як небо її голубе, люби її кожну хвилину. коханий любить не захоче тебе, коли ти не любиш вкраїну… любіть у труді, у коханні, у бою, як пісню, що лине зорею… всім серцем любіть україну свою — і вічні ми будемо з нею! 1944 .

тарас шевченко в моєму житті займає таке ж важливе місце, як і у всій історії україни. він – видатний письменник, важлива людина з точки зору становлення української держави. однак особисто для мене, в моєму розумінні, він зробив ще одну дуже важливу річ – він показав, наскільки важливий український народ. не правителі українського народу, не його керівники, а звичайні люди, які населяють нашу країну. шевченко показав, що у цих людей так само є звичайні проблеми, нещастя, іноді їм доводиться дуже непросто. я задумався про те, чи є ці проблеми, перераховані шевченком, характерними тільки для українців, але не для інших народів. і я зрозумів, що, найімовірніше, так і є. в інших народів свої проблеми, а от шевченко зміг розповісти нам, українцям, які проблеми є у нас.

шевченко і його творчість займають важливе місце в моєму житті. головна причина цього криється в тому, що я українець. завдяки його творчості я зміг дізнатися багато нового і корисного про свою країну, познайомитися з її звичаями і правилами, дізнатися про те, як українці жили раніше і які проблеми у них були. це дуже важливо.

(вибири потрыбне): : (аибири потрыбне)   : дружба - це велика цінність                    виключити з життя дружбу все одно, що позбавити світ сонячного світла.          цицерон                    однією з основних духовних потреб людини є спілкування. спілкування з тим, кому можна довіряти, хто завжди зрозуміє та підтримає, на кого можна покластися у будь-якій життєвій ситуації. саме таким і повинен бути справжній друг — щирим, відданим, порядним. у великому світі людині важко знайти собі такого друга, але ще важче — не втратити його через якусь дрібницю, не «розміняти» стосунки з ним. справжнім є саме той друг, із яким разом пройшли і радощі, і печалі, і який і в радощах, і в печалях залишився поруч.          хоча кожен із нас у якомусь сенсі є егоїстом, справжня дружба — це такі стосунки, які вимагають відданості, а іноді, навіть, і самопожертви.                    хто просить, а давати забуває, матиме тільки те, що має. (колумбійське прислів'я)                    у дружбі інтереси товариша повинні важити не менше, ніж власні, бо саме принципи рівності та взаємоповаги, ставлячи людей на найвищий щабель, зберегти у серці почуття безкорисливої любові до друга.                    ми просимо друга прийти до нас, пропонуємо свої послуги, обіцяємо розділити з ним стіл, дім, майно; справа за малим — за виконанням обіцяного. (жан де лабрюйер)                    не можна плутати щиру дружбу із приятельськими стосунками, тому що приятелів у людини може бути безліч, але справжній друг — завжди один. у приятелів можуть бути схожі інтереси, спільне місце роботи або навчання, але між ними немає справжнього духовного єднання, яке робить людей одним цілим (наскільки це можливо). дружба — це тонка та тендітна річ, і, знайшовши у багнюці цей «діамант дорогий», потрібно докласти максимум зусиль для того, щоб він не втратив свого блиску. так, близькі стосунки вимагають відмови від брехні, фальші, недовіри.                    не довіряти другові більш ганебно, ніж бути ним обдуреним. (ф. де ларошфуко)                    для кожної людини одним із найтяжчих випробувань є самотність. недаремно ж людей, засуджених до страти, здавна карали ув'язненням у одиночній камері. людина — це суспільна істота, і вона потребує товариства. у літературі існує багато прикладів того, як важко людина переживає самотність. наприклад, граф монте-крісто з одноіменного роману о. дюма або робінзон крузо д. дефо. обидва героя були приреченими на невизначений термін бути наодинці із самим собою, і за справжній подарунок небес вважали своїх вірних друзів, яких зрештою зустріли — абата фаріа та п'ятницю.          але чи не буде лише спробою втечі від самотності намагання у першій-ліпшій людині знайти друга? адже потрібно пам'ятати, що справжня дружба випробовується роками спілкування та складними ситуаціями, з яких обидва виходять із гідністю. тож не варто звірятися людині, яку знаєш не досить довго та стосунки з якою базуються тільки на припущенні, що вона є гідною.                    не так тії вороги,          як добрії люди          — і обкрадуть жалкуючи,          плачучи           і на тім світі, добряги,          тебе не забудуть.          (т. шевченко)                    отже, потрібно з обачністю ставитися до потенційних друзів, але, знайшовши близьку людину, варто докласти зусиль для того, щоб не втратити її. і для цього існує тільки один шлях: щоб мати вірного друга, треба самому бути вірним другом.