Шанобливе ставлення до природи у повысты" гуси-лебеды летять". іть написати твір

життя селянина сповнене щоденної праці на землі. земля, рідна природа формують його світогляд, ставлення до навколишнього середовища і до людей. у повісті "гуси-лебеді летять" розповідається про звичайне життя хліборобів, що мешкають у подільському селі.

селяни-трударі у двадцяті роки жили дуже бідно. не кожний навіть мав чоботи. але вони пишалися тим, що працюють на землі. урочистою подією була весняна оранка. а день, коли михайлик, головний герой повісті, провів свою першу борозну, став для нього справжнім святом.

від землі залежало, чи добрий буде врожай. тому і ставлення до неї було особливе. мати михайлика вірила: земля усе знає, що говорить чи думає чоловік, вона може гніватись і бути доброю, і на самоті тихенько розмовляла з нею, довіряючи свої радощі, болі й просячи, щоб вона ця жінка нічого не любила так щиро, як землю. вона глибоко розуміла природу: помічала, як плаче од радості дерево, милувалася весняними , а слово "насіння" взагалі вважала святим. і цю любов до природи мати передавала михайлику. мабуть, інші селяни так само прищеплювали своїм дітям пошану до рідної землі, передавали їм різні прикмети та звичаї, пов'язані з нею, як дід дем'ян своєму онуку.

мені дуже ставлення селян до природи, те, що вони вважали її живою істотою, поважали і любили. мені здається, що така шанобливість і чуйність обов'язково винагороджувалась добрим врожаєм.

Образ омелька кайдаша  омелько кайдаш – звичайний селянин. тяжка праця, панщина підірвали його здоров’я та сили. у нього «здорові жилаві руки, широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця».омелько дуже працьовитий, ніколи не сидів без діла, щось завжди майстрував, лагодив. від своїх синів він також вимагав працьовитості. але кайдаш любив випити- це, мабуть, було його найбільшою вадою. тяжке життя зробило його нервовим та забобонним. після одруження синів, він поступово втрачає батьківську владу над ними, а карпо навіть підіймає на старого руку. кайдаш спився до божевілля та втопився, хоча все життя боявся саме такої смерті.

1. щоб "через гірку безнадію перекинути місточок" білий кінь шептало: б: виправдовував дії конюха степана2. кінь шептало соромивсяв: і, підневільного становища3. дія в повісті-казці ю. винничука "місце для дракона" відбувається: г: в люботинському князівстві4. драконові в повісті-казці ю. винничука "місце для дракона" було: в: вісім років5. установіть відповідність між героями повісті-казки ю.винничука "місце для дракона" та їх характеристиками: 1: раніше утримував невелике військо, та, оскільки не було війн і воно влітало йому в дзвінкий гріш, розпустив його - князь2: навчає грамоти, намагається врятувати грицька, але з острахом, йому це не вдається - пустельник3: добрий, пише вірші, не бажає людям робити зла, мріє стати метеликом - грицько4: неговіркий, має великий військовий досвід, справжній герой - лаврін6. установіть відповідність між героями повісті в.чемериса "вітька + " та їх характеристиками: 1: високий, худий, з рідким білявим чубчиком, не міг і хвилини спокійно всидіти на місці - вітька2: добродушний, опецькуватий, не ходив, а котився; дуже любить читати, хоча не завжди розуміє про що книга - федько котигорошко3: прилизаний, напахчений одеколоном мамин синок; ябеда і боягуз, хвастун і брехун - петро білий4: не йде, а пливе, ледь торкаючись землі; в білих черевичках; з маленькою голівкою - галя козачок