Твір"хочеш їсти калачі не сиди на печі" ))

в народі кажуть : " хто не працює, той не їсть".

праця одна з найважливіших потреб людини. і не лише тому, що треба їсти. непрацююча людина, не приносить користі ні собі, ні іншим. її життя стає безглуздим та ледачим.ледар їсть чужий хліб. а це несправедливо! він  руйнує і тіло, й душу.

  щоб такій людині, треба його змусити працювати. тому, якщо хочеш щось отримати, зроби це, а не чекай від інших. 

За ствердженням більшості критиків, повість Марка Вовчка «Інститутка» стала одним з найкращих творів її ранньої творчості і першою в українській літературі соціально-психологічною повістю, в якій кріпосницькі відносини в Україні зображені у всій їх непривабливості. Сила повісті полягає в тому, що письменниця розглядає життя кріпаків не з вікна дворянського маєтку, хоча вона й була за своїм походженням поміщицею. Марко Вовчок ніби переносить у свої твори найзаповітніші, найпотаємніші болі та думки кріпаків, начебто приникає у селянську душу, ніби входить в народ і зливається з ним.

Повість «Інститутка» — справжній жмуток кріпацької ненависті до панів, до панських знущань, які змушені були зносити селяни. Протягом усього твору відчувається, як назріває протест проти кріпацтва, що був єдиним шляхом до отримання волі. Відчувається рішучість українського народу, зростання його готовності до подолання перешкод, що стояли на шляху до мети.

Кріпаки у повісті зображені безправними, приниженими, змученими важкою працею. Ось тільки один із багатьох штрихів кріпацького життя: «Увечері, смерком уже, вертаються з панщини люди потомлені і варом сонячним, і тяжкою працею; всі мовчать — хіба який зітхне важко або заспіває сумної, сумної пісні стиха...». А життя кріпаків у маєтку лікаря після приїзду туди інститутки письменниця зображує так: «Коли б же поглянув хто, що там коїлось, що там діялось! Люди прокидались і лягали плачучи, проклинаючи. Усе пригнула по-своєму молода пані, усім роботу тяжку, усім лихо пекуче ізнайшла. Каліки нещасливі, діти, й ті в неї не гуляли». З приїздом господині панська петля на шиях кріпаків затягувалася все тугіше, все більше селяни задихалися, все сильніше вони протестували, все активніше шукали порятунку, а декому вдалося вирватися з цієї петлі, та дуже дорогою ціною.

Всю жорстокість кріпосників відчула на собі і головна героїня повісті Устина. Погрози і знущання інститутки довели Устину до хвороби, але її все одно ганяли на роботу. Але навіть в таких важких умовах дівчина не втратила оптимізму, доброти, моральної стійкості, гідності і волелюбності.

У своїй повісті «Інститутка» Марко Вовчок стверджувала, що головним завданням того часу було визволення селян з кріпацтва. Народ жадав життя без панщини, бажав волі та свободи — така головна думка проходила через весь твір, виражаючи прагнення кріпаків за большой ответ <3

-Навіть в момент, коли Славка обвинувачують в скоєному- батьки Славка вірять своєму сину, довіряють думкам Славка. Вони виховали в ньому гідного сина, що, на їх думку, не обмане батьків.

-Не здаватися навіть коли життя проходить повз.

-Він любив і батька, і маму. Юлько бачив в них приклад і не хотів вірити побаченому. Так, батьків Юлька, з одного боку, показують як батьків, що піклуються про свого сина. Ідеальні стосунки, теплі обійми. Але, з іншого боку, вони самі змінюють думку сина про себе. Тому Юлько змінюється на очах, починає пиячити...

-Я вважаю, що так. Звісно. Але батько Стефка повинен зрозуміти, що його сину і донці потрібне хоча б батьківське тепло. Дітям бракує любові в сім'ї, якої і немає. Стефко зовсім не винен, що його батько веде такий образ життя. Йому тяжко виконувати доручення батька. Дуже помітно, що Стефко стає схожим на свого батька(

-Андрій Степанович, Варвара Трохимівна, Антон Дмитрович.

Варвара Трохимівна тільки руйнує життя хлопчика.

Андрій Степанович та Антон Дмитрович здатні до та врятувати дитяче серце.

Вулиця вчить тільки поганим речам. Це алкоголь, цигарки, крадіжки. Жінка дуже добра, щира, розуміє дітей, вислуховує кожного, здатна підтримати у складну хвилину.