Лист пташки до дiтей ( в зимову пору року)

Ластивка дитям говорить: -  приходить чаклунка-зима зі своїми холодними чарами. накриває весь світ широкими білими крильми і зачаровує, робить його казковим і неповторним, білим-бі хто в з нас не дивувався першою сніжинкою, казкової форми і краси! хто не радів першому снігові, який прикрашає весь навколишній світ дивом! хто не захоплювався морозному ранкові, коли все вкрите срібним пухнастим інеєм! зима по-своєму красива і чарівна, такого більше ніколи не побачиш, лише зимою. ось чому зима так чаривна та яскрава!  

Підсумовуючи, мушу сказати, що життя дуже непередбачуване. коли виникає проблема, не кожна людина має силу волі здолати її, і, як не прикро це констатувати, потрапляючи в безвихідь, слабкодухі опускаються на дно життя або зводять із ним рахунки.взірцем подолання випробувань долі, загартування характер) є життя та творчість української поетеси лесі українки. борючись із недугою, вона довела всьому світові, що будь-які труднощі можна подолати. лесі в цьому життєве кредо, яке вона пронесла, як свічку, дорогою життя: так! я буду крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні, без надії таки сподіватись, буду жити! — геть думи сумні!

Моїм улюбленим героєм є Федько. Мені він сподобався з перших рядків оповідання. Це надзвичайношвидкий хлопець, у його голові завжди багато якихось ідей, він лідер серед однолітків. Незважаючи на його розбишацький характер, хлопці тяглися до нього, їм було цікаво з Федьком. Вражає сміливість хлопця, коли він не побоявся перейти на інший берег річки по крижинам, які весь час рухалися. Федько завжди говорить правду, навіть коли знає, що батько буде бити ременем. Хлопці не дружили, але коли Толя потрапив у льодяну пастку, Федько не роздумуючи кинувся йому на до й врятував життя. Він ніколи не видавав своїх друзів, не кажучи вже про зраду. Федько був халамидником лише зовні. Душа в нього була пре­красною, чесною та порядною. На жаль, хлопчик загинув. Мені зда­ється, що коли б Федько залишився жити, з нього вийшла б чудова людина.

Объяснение:

Моїм улюбленим героєм є Федько. Мені він сподобався з перших рядків оповідання. Це надзвичайношвидкий хлопець, у його голові завжди багато якихось ідей, він лідер серед однолітків. Незважаючи на його розбишацький характер, хлопці тяглися до нього, їм було цікаво з Федьком. Вражає сміливість хлопця, коли він не побоявся перейти на інший берег річки по крижинам, які весь час рухалися. Федько завжди говорить правду, навіть коли знає, що батько буде бити ременем. Хлопці не дружили, але коли Толя потрапив у льодяну пастку, Федько не роздумуючи кинувся йому на до й врятував життя. Він ніколи не видавав своїх друзів, не кажучи вже про зраду. Федько був халамидником лише зовні. Душа в нього була пре­красною, чесною та порядною. На жаль, хлопчик загинув. Мені зда­ється, що коли б Федько залишився жити, з нього вийшла б чудова людина.