Як ти розумієшь слова кнзя святослава: так не посоромимо землі руської, а ляжемо тут кістьми, бо мертві не знають ганьби.

На мою думку слова князя святослава означають , що ми будемо битися за свою землю до останньої краплі крові і ві за неї життя для того , щоб   майбутні покоління про нас пам"ятали

Сонети — це ключ, котрим Шекспір відкрив своє серце". Гм! Хоч це й не входить у правила написання твору, хочу зразу не погодитись із висловом У. Вордсворта. Сонети Шекспіра були, є і залишаються великою таїною поета — його серця, його кохання, його життя. І таїна ця не тільки в тому, кому були присвячені безсмертні поетичні рядки, хто ця "смаглява леді" і "юнак блакитноокий". Можливо, і знайдуть вчені справжніх прототипів — адже чим далі від епохи, тим ше це встановити (іронізую, вибачте). Але таїна в тому, чому сонети Шекспіра приваблюють нас, людей XXI століття? Значить, про справжнє, чисте, загальнолюдське писав творець, коли і зараз це так хвилює. Значить, зумів прокласти стежинку від свого до нашого серця.

Відповідь:

Свою історію про "крилатісь" людини Ліна Костенко почала в поезії "Чайка на крижині". Вона не боялася ні пронизливого вітру, ні шаленого потоку холодної води. Цю ж тему видатна поетеса продовжила у вірші "Крила". Вона говорить, що крилатим ґрунту не треба ... Та хіба людина має крила? Виявляється, що так. Крилами, які тримають людину на землі, є чесність, щирість, вірність у коханні, працьовитість, щедрість, надія, мрія ...Ґрунт потрібен лише нашому фізичному втіленню. Наша душа завжди літає і крила має!

Пояснення: