Діалектні речення в "тіні забутих предків"?

Марічка теж вже ходила в заплітках, а се значити мало, що вона вже готова й віддатись вони робили собі у потоці, глибоке місце, і, роздягтись, бовтались в нім, як двоє лісних звірят, що не знають, що таке сором.    тепер іван був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню.    марічка любила, коли він грав на флоярі.

ответ:

рік написання: 1963 жанр: автобіографічна повість тема «гуси-лебеді летять»: зображення життєвої долі українського села першої половини хх століття, епізодів з власного дитинства м. стельмаха, коли він був дев’яти-десятирічним хлопчиком. ідея «гуси-лебеді летять»: автор закликає не бути «холоднооким», уміти бачити красу, любити рідну землю, що «така свіжа, така м’яка, мов колиска», «щоб люди мали людяність у серці, хліб на столі і не журились». герої твору «гуси-лебеді летять» михайлик, його мати та батько, дід і баба, попова наймичка мар’яна, дівчина люба, кобзар левко, майстер на всі руки дід дем’ян, ну і, звичайно, дядько себастіян — це полюс добра. а полюс зла — улізливий кар’єрист юхрим бабенко, «скупий рицар» дядько володимир, дядько сергій з його «темною душею»… особливості твору «гуси-лебеді летять» • розповідь від першої особи; • автобіографічність; • символічний образ гусей-лебедів; • зв’язок з народознавством; • наявність ліричних відступів (розмірковування хлопчика над власними вчинками, поведінкою інших людей, сприйняття ним оточуючого світу; розповідь про минуле життя інших героїв). про що «гуси-лебеді летять» тільки-тільки відлютувала громадянська війна. через село хвилями прокочувалися червоні козаки, гетьманці, січові стрільці, петлюрівці, пройшло, відступаючи військо пілсудського. у лісах іще блукають ті, кого голова комнезаму дядько себастіян називає бандитами. з херсонщини прибивається виснажена жінка з дитиною,— там голод. про голод у південних селах говорять дядьки в своїх стихійних «політбесідах», згадуючи і про підступну «багряницю», антанту, розруху. «рощот панам» вони вже дали — поміщицькі маєтки, економії розгромлено, ще «коли настала революція». незаможники тепер ведуть суперечки про землю, їм якраз нарізають ділянки з колишнього панського поля. цікаво коментує розвиток подій церковний староста, який до нової влади ставиться недовірливо, причому деякі його критичні репліки влучають у ціль досить точно: «…колись усі були люди, а тепер стали — куркулі, середняки і злидні»; «…що було моїм, то було моїм, а тепер ніхто не добере, де моє, де твоє, а де наше». «гуси-лебеді летять…» історія створення у 1963 році михайло панасович стельмах написав повість про власне дитинство — «гуси-лебеді летять», де показує людей і обставини так, як він їх побачив, запам’ятав, зрозумів. повість «гуси-лебеді летять» м. п. стельмах присвятив своїм батькам — «з любов’ю і зажурою». у творі м. стельмах показав лад сільського життя з його естетикою, педагогікою й етикою не в якомусь законсервованому стані, а в складній історичній динаміці — під колючими вітрами часу (1921–1922 роки).

Объяснение:

У виданні вміщено першу з історичних повістей, що складають трилогію (за визначенням автора) «Мазепа». Насправді ж — повістей п'ять. І хоч вони послідовно відтворюють хронологію подій, кожна з них має самостійне значення, тому й публікувалася автором окремо.

Услід за цим виданням («Мотря», історична повість) видавництво випускає: «Не вбивай», «Батурин», історичні повісті; «Полтава», історична повість; «З-під Полтави до Бендер», історична повість.

Головний герой усіх п'яти повістей — український гетьман Іван Мазепа (1639—1709), кінцевою метою політики якого було утвердження державності України.

У цій книзі оповідається про кохання юної красуні Мотрі — дочки генерального судді Кочубея, пізніше страченого Мазепою, — і старіючого гетьмана. Дія відбувається на тлі важливих історичних подій.

Видання подається за сучасним правописом із збереженням лексичних, морфологічних, стилістичних особливостей мови автора — українського письменника, родом з Галичини, який жив і творив у 1872—1941 роках.