Міні твір на тему \чи хотів би ти бути планетником\по твору бориса харчука

Планеник- маленький хлопецьякий   дуже любить приру.він завжди хоті   щось посадити і щоб воно зійшло.на мою думку в кожному має бути частинка такого хлопця як планетник.люди хотіли його спалити , але він перетворився в грім і пропав.

Платон Півторак

Объяснение:

Савка вийшов із своєї хатки і дивився на нас, як намальований. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою. Був би він сильно схожий на святого Миколу-угодника, коли б величезна, мов коров’ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору светр не висів на ньому,

як на хлопчику батьків піджак

Портрет

Хоча про вас і пишуть у всіх газетах і на зборах говорять як про людину безстрашну і невтомну, хоч ви на вид такий, пробачте, і маленькі, і не дуже неначебто й здорові

Не знаю, чого вони оце так тікають, — сказав дід Платон, ідучи за Савкою до річки, так ніби нас тут зовсім не було. — Чого вони так тієї смерті бояться? Раз уже війна, так її нічого боятися. Уже якщо судилася вона кому, то не втечеш од неї нікуди. Еге, — промовив Савка. — Скільки літ їх учили, ти подумай, Платоне. А вони тікають. От він і каже тепер, що ж це ви, каже, робите? Стійте тікать! Чим же далі ви тікаєте, тим більше крові проллється! Та не тільки вашої, солдатської, а й материнської й дитячої крові

Психологічна характеристика (думки, почуття тощо)

Я був тоді ще командиром танка, що залишивсь у німців з пробитим мотором. А до війни я був садівником. Сади колгоспам садив, співав пісень, дівчаточок любив та, мабуть, що й усе. Капітан Колодуб так тепло і разом з тим з такою тонкою, знайомою всім іронією усміхнувся, що за ним тихо усміхнулася вся землянка

Ну, сідайте, повезем. Чого стали? — сказав дід Платон. Він стояв уже біля човна з веслом. — Повезем уже, а там, що бог дасть. Не вміли шануватися, так уж повезем, тікайте, чорт вашу душу бери… Куди ти хитаєш? Човна не бачив, воїн! — загримав дід на когось із нас

Характер (учинки, ставлення до інших)

Командир умів оповідати. Вони були добрі бійці, і Петро Колодуб любив їх

Я дивився на діда Платона і з насолодою слухав кожне його слово. Дід вірив у нашу перемогу. Він був для мене живим грізним голосом нашого мужнього народу

Характеристика героя іншими персонажами

Я хотів спитать вас, хоча про вас і пишуть у всіх газетах і на зборах говорять як про людину безстрашну і невтомну

Мой герой.

Я хочу рассказать вам об одном человеке, которого я считаю героем. У каждого свой ответ на во Кто является героем?". Для меня герой - это моя мама. Мама - самый главный человек в моей жизни, я её очень сильно люблю. Она всегда рядом со мной с самого моего рождения. Мамочка бережёт меня, заботится. Благодаря своей маме я расту здоровой, воспитанной, понимающей девочкой.

Когда я была ещё совсем маленькой, мамуличка ухаживала за мной, растила, спала рядышком со мной, читала на ночь красивые сказки. Только мама, придя уставшая с работы, уделит внимание своему ребёнку, поиграет с ним. У мамы большое количество нескончаемой любви к своему чаду.

Моя мамуля всегда мне в различных жизненных ситуациях. Я доверяю своей маме. В семье между родителями и детьми неизбежны конфликты, ссоры. Но ничто и никогда не сможет разлучить мать и ребёнка, потомучто между ними огромная взаимная любовь! Даже после ссоры моя мамочка сумеет найти в себе силы и поговорить со мною по душам, понять и Стоит только мне подойти к ней и сказать : "Мамочка меня, я тебя люблю!"

Мама всегда меня поймёт и даст нужный совет, разрешить любую ситуацию и подскажет! Мамуличка искренне прощает мои обиды. Она никогда не держит на меня зла.

Мама - очень близкий человек! Будьте внимательны к своим мамам. Они ради нас жертвуют многим, они отдали нам всё самое лучшее из своей жизни. Они очень хотят, чтобы у нас всё было хорошо.

Любите своих мам. Я постараюсь оправдать все мамины надежды и стану хорошей дочкой и взрослым воспитанным человеком!