Чим уславилися князі.володимир святославич. ярослав мудрий

Владимир крестил русь ярослав мудрый создал сборник законом "правда ярослава"

історизми: боярин, дружина, дружинник, хлоп, хоругва, сагайдак, лучник, смерд, дідицтво, край арпадів

епiтети: намулистий, стрiмкий, тiсний, гiрський

порiвняння: долина немов котел, потiк немов вужака

архаїзми: уста, рамена, побідитель, оружжя, остатній, огнище, топор, сажень, самостайний.

z.online

ru ua

войти

регистрация

укр.літ.

художні засоби із повісті "захар беркут"

автор lizaавг 2018 09

художні засоби із повісті "захар беркут" зустрічаються досить часто. це і історизми, і архаїзми, і діалектизми, і порі, і епітети, і метафори. історизми: боярин, дружина, дружинник, хлоп, хоругва, сагайдак, лучник, смерд, дідицтво, край арпадів. розглянемо уривок: "простягаючись звиш пiвмилi вздовж, а мало що не чверть милi в ширину, рiвна й намулиста, обведена з усiх бокiв стрiмкими скалистими стiнами, високими декуди на три або й чотири сажнi, долина тота була немов величезним котлом, iз якого вилито воду. чималий гiрський потiк впадав вiд сходу до тоï долини високим на пiвтора сажня водопадом, прориваючи собi дорогу помiж тiснi, твердi скали, i обкрутившися вужакою по долинi, випливав на захiд у таку ж саму тiсну " епiтети: намулистий, стрiмкий, тiсний, гiрський порiвняння: долина немов котел, потiк немов вужака. архаїзми — слова, що вийшли з ужитку. у художніх творах вони точні ше, виразніше зобразити життя минулих епох. у повісті «захар беркут», в якій зображуються події xiii ст., є слова, що означали різні предмети тогочасного військового побуту: пищаль, сагайдак, метавка. архаїзми з твору "захар беркут": уста, рамена, побідитель, оружжя, остатній, огнище, топор, сажень, самостайний. діалектизми — слова та вислови, які зустрічаються тільки у мові населення певної місцевості. у творі є безліч слів, які характерні для закарпаття. проте їх велика кількість не лише не засмічує твір, а робить його більш природним, наближеним до реальності. діалектизми: видіти, будущина, каждий, стрій, вітець, кітловина, пильнувати, бовдур, трафити, пильнувати. бегетіти — тривожно ревіти. бовдури — густі клуби диму. боєва хоругов — бойовий прапор. вивіз — дорога, що веде на гору між високими стрімкими скелями. голосити — повідомити. дідицтво — володіння, маєток. дорічне — щорічне. засіка — штучна перешкода з повалених дров. збурення — зруйнування. кармазиновий — малинового кольору. копний майдан — майдан для громадянських зібрань. ломи — повалені вітром дерева. лучник — стрілець з лука. шилевий знак — стовп, що показує милі. — повалити. перхати — пурхати. прецінь — одначе, все ж таки. пристати — погодитися. скиміти — щеміти, боліти. стрій — одяг. тама — грабля, загата. трафити — потрапити. трембіта — музичний духовий інструмент. туратися — звернути увагу, чіпати. ховзький — слизький. чепіргатий — зубчатий. «ярлики» — грамоти на князювання.

у казці і. я. франка розповідається про долю головного героя — лиса микити. це справжнісінький собі лис, який усе своє життя займається крадіжками. він був дуже хитрий, тому обминав усі небезпеки. тільки одного разу його майже впіймали. пощастило микиті врятуватися: він сховався у діжці з фарбою. тільки після цього він став фарбованим. спочатку ми бачимо, що з цього лис микита навіть отримав користь. звірі обрали його царем, кожного дня годували, бо боялися дивного звіра. правда фарбованого лиса була така: «хто був дужчий, той ліпший, а хто слабший, той ніколи не виграв справи! »

але таке фальшиве життя не могло тривати довго. лисяча вдача виявилася під час лісового концерту. звірі побачили, хто їх дурив увесь час, і розірвали лиса микиту на шматки. отже, на кожну нечесну людину чекає заслужена кара.