Тема оповідання сім'я дикої качки є.гуцало

як кажуть ближня людина це найдорожча людина у світі! ця людина зазвичай протягом у сього житя тебе є,є у тому що ти не вмієш або в тому що не виходить,розділяє завжди щастя,радість,успіх.а також в будь-яку хвилину може розділите якесь велике чи недуже горе,підтримати у тяжку хвилину в твому житті.досить почути декілька заспокойливих слів з її вуст у скрутну хвилину як в тебе падає камінь з души і ти одразу заспокоюєшся! одним словом ближня людина це !

але бувають такі моменти як ця людина може себе нетак повести в тій чи іншій ситуації,а такі моменти бувають! тобто вона можете десь щось обазливе сказати але це буде сказане з гарячу або просто з поганого настію.не потрібно ображатися на неї! навіть якщо вона тебе підставила чи підвила я впевнина це було не нароком.звичайно в такі моменти дуже стає образли і боляче на душі і одразу забувається те все добре що зррбила ця людина для тебе! а нетреба одразу забувати такі моменти требе просто не ображатися і прощату ту людину,бо вона ближня! я думаю що та людина теж все зважить і зрозуміє що вела себе не так!

п.с.склала !  

  одного зымового дня мы пишлы у парк.

  у парку булы били-пребили дерева та билый-пребилый сниг.а ще там був дытячый майданчык.

  на дытячому майданчыку було багато дитей.одни из ных каталыся на санчатах, а одна дивчынка катала свого песыка.други на лыжах.а деяки навить на сноудборди.а мы выришылы злипыты сниговыка.я почав (почала) скатуваты голову.

  дуже гарный выйшов сниговычок.

  але настав вечир, и нам було потрибно йти додому.мы сказалы сниговыку:

-до побачення.не сумуй без нас!