Сью усвідомлювала всю повноту розчарування та печалі джонсі ,вона розуміла і підтримувала її як ніхто , подруга нічим їй не докоряла , не винила , тільки підтримувала щирою опікою та добрими словами. берман-художник , який вже довгі роки був з алкоголем "на ти" , через це його недолюблювали , зневажали ,про добре ставлення вже нема що говорити , але під цим тягарем неприязні оточуючих його серце не зчерствіло й нестамувало бажання творити добро . він, під проливним холодним дощем вийшов на вулицю з фарбами й поліз до вікна джонсі , щоб намалювати "останній,життєдайний" листочок який вселив в хвору ,зневірену дівчину жагу жити ,але сталась трагедія після цього берман захворів та помер,але все ж врятував людину! не кожен так може ,хто б міг подумати п'яниця ,забутий богом чоловік , врятував життя! ви спитаєте як листок тут допоміг? він своїми вухами чув слова джонсі : " коли з цього дерева , що за вікном впаде останній листок - я " вже потім дівчата дізнались про отже , берман - велика людина , його розумінню та прагненню зробити добро іншому не було меж , хоча цей порив коштував життя.
starabanov
04.11.2022
Народжувався новий день. ось хлопчик вже встав з ліжка. і він чує голос мами: олесю йди снідати. добре мамо, я вже йду. - олесю, матильда петрівна сказала мені, що ти не хотів на уроці малювати горщечок. але чому? - розумієш, мамо я просто хотів малювати дятла. - але спочатку зроби те, що тобі сказали, а потім малюй, що хочеш! добре? - добре, мамо. потім олесь пішов до своєї кімнати віконувати є завдання.потім у кімнату зайшла матуся і говорить: - добре, сину відпочинь. піди трішки порайся на вулиці. дивак радісно побіг на двір, грався з друзями. від того часу хлопчик почав гарно вчитися і заробляв гарні оцінки!
біленьки сніжинки кружляють навкруг
маленькі сніжинки вкривабть усе