Розвиток звязного мовлення з глибин моря дістають перлини , а з глибин книг-знання твір-роздум

Явважаю , що книги грають дуже важливу роль в житті людини. і зараз я спробую це довести.    по - перше , як ви взагалі уявляєте життя без книг ? це ж нудно і нецікаво ! як іноді гидко дивитися на лежебоків , які цілими днями сидять за комп'ютерами і телевізорами. який від них толк ? а книга - це ключ до знань. читаючи , її ти дізнаєшся багато нового і корисного для себе. навіть древні люди говорили : «люди перестають мислити , коли перестають читати».    по - друге , книга розвиває кругозір. адже це так цікаво зазирнути в неї і побачити минуле : битви , царів , лицарські турніри , походи , війни , ічні та наукові дослідження , дізнатися про історію своєї батьківщини і пізнати культуру і релігію інших народів.    по - третє , книга розвиває мислення і фантазію. як здорово іноді буває представити себе грецьким героєм або вченим , який ось - ось відкриє новий закон фізики , фараоном або царицею єгипту ! подумки побувати в інших країнах і містах , представити і опинитися в католицькому храмі , у протестантській церкві або в православному соборі.    по - четверте , книги нам приймати правильні рішення. іноді , дивлячись на героїв книги , ми пізнаємо самих себе або своїх друзів , ми вчимося на чужих помилках і намагаємося їх не допускати.     по - п'яте , читаючи будь-який твір , ми стаємо грамотніше , як в усній , так і в письмовій мові . ми поповнюємо свій словниковий запас, тим самим робимо себе більш цікавою людиною .

Рубаї як викінчений мініатюрний віршовий твір, що виражає певну думку, підкреслену в останньому рядку строфи, — одна з найпопулярніших версифікованих форм у ліричній поезії народів Сходу, сягнула своєї досконалості в тюркомовному (Захіреддін Бабур) та іранському (Омар Хайям) літературному середовищі.

Жанр рубаї отримав широку популярність в зв’язку з властивою йому змістовністю при лаконізмі форми.

Найбільшу популярність рубаї отримали в 11-12 ст. Найбільш відомим в цьому жанрі став Омар Хайям, рубаї якого є популярним викладом його світогляду.

Існують так звані «мандрівні» рубаї, які в тій чи іншій формі зустрічаються і в інших поетів. Насправді це найбільш популярні і філософськи насичені чотиривірші, які мають універсальний характер. «Втративши» свого автора, ці рубаї перейшли в розряд афоризмів, поповнили скарбницю народної мудрості.

У жанрі рубаї прославилися багато поетів Сходу. Серед них Ібн Сіна (Авіценна – 980-1037), Фаррухом (1037), Унсурі (910 / 980-1040), Туси (11 ст.) і більш пізні.

У 19 ст. рубаї Омара Хаяма були вперше перекладені на європейські мови. Це викликало не тільки інтерес до поезії Сходу взагалі, а й прагнення впровадити форму рубаї в європейську поезію.

З Шевченкового дитинства особливо запам’ятовується історія розвідування залізних стовпів, на яких тримається небо. Про ті залізні стовпи, мабуть, усі чули. Але наважився шукати їх тільки малий Тарас. Чумаки, які відвезли хлопця назад додому, поставилися до його пошуків добре. Але чи могли вони подумати, що все життя він шукатиме стовпи, на яких тримається небо на нашій грішній землі?

Він ті стовпи відкриє і покаже, що на них тримається людина і людський світ. Він поставить їх в основу нової української літератури. Духовну основу. Він оспівав Любов і Красу, Добро і Правду, щоб ми зробили те своєю вічною піснею. Якою великою очисною силою мала пройти в народі його пісня, щоб у нелюдських умовах рятувати людину: «Умийтеся, образ Божий багном не скверніте!». І ніхто не допитувався, «хто він такий, щоб учити»...