Сочинение на тему мой первый цветок плз

Яродился в феврале и мой первый цветок был подснежник.красивый еще тогда не понимал ,что это ,но знал - это прекрасное создание когда я подрос моя мама напоминала мне о моем первом цветке.подснежник был моим самым любимым цветком, ведь когда я был маленьким мне он нравился, как взрослым человеком я досих пор дарю подснежники моим близким и родным.

«люби свій край, всю душу солов'їну і серця жар йому віддай», — написавши колись ці слова, володимир сосюра, мабуть, вже ніколи не розлучався з ними. його життя і творчість відбулися під цим «девізом». поет палко любив свій рідний край, всього себе віддавав йому, а натомість брав натхнення й силу, щоб творити «пісні солов'їні» задля україни. «всім серцем своїм» любив поет батьківщину, а своїми ділами він не раз доводив відданість їй. володимир сосюра все життя виліплював образ ліричного героя, закоханого в землю, в кольори осені та неба. поет творив героя з чутливою душею, героя, в серці якого навіки злилися образи коханої та вітчизни: «в тебе і губи, і брови твої, як у моєї вкраїни», — звертається він до милої у вірші «білі акації будуть цвісти». в образі ліричного героя неважко впізнати самого автора, його почуття. створюючи образ «вишневої україни», поет писав: весняний сад, квітки барвисті, пісні пташині в вишині, і ти у сяйві і весні. володимир сосюра зображує україну в зірках, у вербах, у квітці, у пташині, у хвилях дніпра, у тому вічному, що прийшло до нас крізь віки. поет так майстерно зумів змалювати образ рідної країни, що він, привабливий та яскравий, сам постає перед очима читача. завдяки пейзажним малюнкам, вдалим художнім знахідкам, поет легко переходить від милування красою рідного краю, від інтимних переживань ліричного героя до високих патріотичних почуттів. тому і відчуваються в поезіях сосюри любов до рідної землі, інтерес до її славного минулого та вболівання за невідоме майбутнє. почуття відданості рідній землі у поета особливо ніжне і водночас тривожне: є любов до сестри, і до матері, і до дружини, є багато любовій, та найдужча й найвища з усіх, непогасна, як вічність, до тебе — моя україно, що зростила мене в голубому розгоні дорі саме ця «найдужча і найвища» любов творила поезії, бо в ній — джерело натхнення. саме ця любов у 1944 році, в час, коли українські землі було визволено і на небі з'явилося довгождане сонце, в радісну мить перемоги і загальнолюдського щастя створила вірш «любіть україну» — своєрідний гімн рідному краю. у цій поезії образ україни створено за точних поетичних деталей, завдяки яким вона постає в уяві читача рельєфно, чітко, наче на полотні. ця поезія — палкий заклик, звернений до кожного зокрема і до всього українського народу, а насамперед до молоді, тому що доля держави завжди пов'язана з долею молодого покоління. отже, любімо україну!

27 серпня 1856 іван якович франко народився в селі нагуєвичі дрогобицького повіту у східній галичині (львівщина)  в родині коваля. 1862–1864навчання в початковій школі села ясениця-сільна. 1864-1867навчання в школі при василіанському монастирі у дрогобичі. 1871франко написав свій перший вірш про смерть батька. 1874вірш «народна пісня» опублікували у львівському журналі «друг». 1867- 1875навчання в дрогобицькій гімназії. 1875cтудент філософського факультету львівського університету, учасник редколегії журналу «друг» червень 1877івана франка заарештовано (на 9 місяців) 1878разом з михайлом павликом засновує часопис «громадський друг», який після конфіскації виходив під назвами «дзвін» і «молот».«каменярі». 1880франка вдруге заарештовують, обвинувачуючи в підбурюванні селян проти влади. після тримісячного ув’язнення франко перебував під наглядом поліції, був змушений припинити навчання в університеті.«вічний революціонер»,«не пора…». 1881франко став співвидавцем часопису «світ». повісті «boa constrictor», «борислав сміється». 1882працював у редакції часопису «зоря». повість «захар беркут». 1883–1885працював у газеті «діло». 1886одружився з ольгою хоружинською 1887–1897був співробітником польської газети «kurjer lwowski».збірка «з вершин і низин». 1889зв’язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт письменника. 1890за підтримки михайла драгоманова франко став співзасновником русько-української радикальної партії, підготував для неї програму, 1891франко завершує навчання в чернівецькому університеті. 1893соціально-психологічна драма «украдене щастя». 1890–1895разом з михайлом павликом видавав півмісячник «народ».віршована історична драма «сон князя святослава». 1896, 1897збірка «зів’яле листя».збірка «мій ізмарагд». 1899франко спільно з народовцями заснував національно-демократичну партію. 1900збірка «із днів журби» 1904полишив активну участь у політичному житті. 1905, 1906поема «мойсей».  програмова збірка «semper tiro» 26 листопада 1915 року .українська громадськість відня висунула кандидатуру івана франка на здобуття нобелівської премії (отримати завадила смерть) 28 травня 1916іван франко помер, він похований на личаківському цвинтарі у львові.