Як голова сивіє, то чоловік мудріє.

*** якголовасивіє, точоловікмудріє.- розум це скарб людини.коли людина проходить через все життя вона діхнається багато чого.коли людина стара то вона за всі її роки могла назбирати багато цікавої та корисної інформацїї.тоді вона б знала багато.

ответ:

надежда есть птичка рая у меня, на кипарисе молодом она сидит во время дня, но петь никак не станет днем; лазурь небес - ее спина, головка пурпур, на крылах пыль золотистая видна, - как отблеск утра в облаках. и только что земля уснет, одета мглой в ночной тиши, она на ветке уж поет так сладко, сладко для души, что поневоле тягость мук забудешь, внемля песни той, и сердцу каждый тихий звук как гость приятен дорогой; и часто в бурю я слыхал тот звук, который так люблю; и я всегда надеждой звал певицу мирную мою!

автор – олена теліга жанр лірики – громадянська (патріотична) тема “сучасникам”   – послання в майбутнє, звернення до нащадків ідея “сучасникам”   – авторка закликає горіти душею, діяти сміливо, виробити в собі рису суворої самодисципліни та обов’язку, не втрачати людських рис на тернистих шляхах випробувань основна думка: “не треба слів! хай буде тільки діло” мотив – автобіографічний, усеперемагаючого життєлюбства образи-символи – вогонь, вода, вітер — символізують буремність, неспокій, очищення, оновлення “сучасникам” художні засоби епітети – «хуртовині сніжній», «у холодній зливі», «ясних привітів» метафори – «палити серце в хуртовині сніжній, купати душу у холодній зливі». «вітрами й сонцем бог мій шлях намітив» риторичні оклики – «не треба слів! хай буде тільки діло! » звертання – «о, краю мій, …» інверсія – хуртовині сніжній лірична героїня вірша о. теліги «сучасникам» — сувора й спокійна, зі стоїчним характером. вона живе повнокровним життям, у якому переплелися радість і горе, сміх і біль. вона щедра, і що віддає — не міряє, її серце загартоване, вона поважає більше діло, ніж слово.

джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua