Яу країні яян. поставлю как лучший

Напевне, кожен з нас хоч раз у житті на декілька хвилин відчував себе яянином. візьмемо звичайний приклад: хтось пропонує тобі , але через власне горде «я» ти від неї відмовляєшся, навіть тоді, коли так її потребуєш. інколи, зовсім рідко, яянином бути корисно, це загартує твою наполегливість і підвищить самооцінку, але важливо не перебільшувати! коли ж яянин  починає полонити тебе, не треба цьому піддаватись, потрібно боротись! не можеш сам – звертайся за , не соромся, зумій перебороти у собі пиху та зухвальство. отже,ніколи не думай лише про себе, будь добрим і прислухайся до інших порад.

Людям потрібні знання, по-перше для того, щоб бути грамотним, освіченим. без знань букв і алфавіту не можна навчитися читати. а якщо не вмієш читати, то ти ніколи не зможеш прочитати найцікавіші у світі книги, газети, журнали, важливі оголошення і т.д. якщо не вмієш читати - не можна навчитися писати. ти не зможеш влаштуватися на роботу, адже потрібно заповнювати анкетуа для цього, потрібно вміти писати. якщо ти не вмієш рахувати, то не зможеш заробити і підрахувати свої гроші або просто купити що-небудь. вирішити завдання. ось для чого людям потрібно мати знання!

Основна проблематика твору ю. федьковича «три як рідні брати» юрій федькович написав понад шістдесят прозових творів, у яких автор порушив проблеми буковинських селян, безправного трудового народу, жовнірів цісарської армії. він підносив голос протесту проти соціальної і родинної нерівності, возвеличував волелюбство, оспівував гордих і сильних людей. у повісті «три як рідні брати» федькович змалював реалістичні картини рекрутчини та поневірянь жовнірів. правдиво показане горе й нещастя, які рекрутчина принесла до селянської родини. з горя захворіла мати вдома, сестри, горюють брати. «а дома сум та плач», — такими словами автор виразив запальний настрій, що панував у родині. далі федькович описує життя івана-бранця. жорстока муштра, палична дисципліна, приниження людської гідності, знущання, залякування, — такою була атмосфера в цісарській армії. в камерах «дехто лає, дехто б’є, декого другі б’ють». змальований у повісті й офіцер, капітан-садист. він сердитий, недобрий, грубий, агресивний. при розмові не дивиться на солдат, вважаючи їх негідними уваги.показав федькович життя селян. вдова помирає з голоду та холоду. дочки наймитують «…у таких панів, … що і до церкви не пускають», не те щоб подбати про хвору матір. автор показав, що підневільна праця була суспільним і морально-етичним злом. намітилася у творі і класова структура тогочасного села, вимирають із голоду, у невилазних злиднях, тяжко працюють бідні наймити, а сільські глитаї збагачуються за їхній рахунок. у повісті знайшли відображення й антицерковні мотиви. піп забирає у тяжкохворого івана за все, що в нього було. священик байдужий до людського горя, жорстока і немилосердна людина, бо зміг сказати іванові: «чорт по твоїй душі! юрій федькович порушив у творі проблему родинних стосунків. іван — люблячий син, уважний брат. його дуже засмучує лист брата онуфрія. вирвавшись у відпустку, голодуючи сам, купує гостинці рідним. у недавно перехворілого десь береться сила, коли він побачив умираючу від голоду й холоду матір. «для рідної неньки борзо дрівця рубаються». іван — людина великої душевної краси, та ці душі спотворювала погоня за наживою. таким є дядько івана андрій. родинні стосунки для нього нічого не важать. тільки б вижити самому. дядько андрій забирає в сестри останню корову.дружба, взаємовиручка, солідарність — проблеми повісті «три як рідні брати» хоч і на родинному тлі, а показав федькович прагнення простих людей боротися, жити вкупі у мирі та злагоді. стверджував письменник,що має бути братерство різних національностей, пропагував доброту та щирість у взаєминах. із змалює автор своїх героїв, милується їхнім благородством, утверджує їх моральне право на людське щастя.