Напишите сочинение на тему "моя украина"

Укаждого человека одна родина. это то место на ее большой территории, где он родился, вырос, которое не раз промерил своими ногами. моя родина - украина. я счастлива от того, что родилась и живу именно в украине. я люблю ее за безграничные, красивые, необъятные просторы. выйди в поле - и ты залюбуешься полями высокой ржи, которая стоит будто две высокие стены. войди в него - и тебя спрячут его колоски. только синее небо является твоим указателем. ласкает душу такая красота. кажется шел бы вечность этой тропой, лишь бы она не была на исходе. а архитектура городов украинских! киев, харьков, львов. она свидетельствует о высоком уровне культуры наших предков.

    запитання: які вчинки івана сили свідчать про його вихованість і скромність?     відповідь: про вихованість і скромність івана сили свідчать такі вчинки:     ⇒ прагнення тим, хто опинився в біді (епізод з побиттям жебрака, який згодом виявився крадієм);     ⇒ коли іван перемагає знаного бійця, він не хвалиться цим, не пишається. він все одно вважає себе звичайною людиною.     ⇒ під час тренувань на початку твору іван не полишає роботи на вокзалі, адже звик трудитися. це говорить про цього, як про людину працьовиту та виховану.     ⇒ встав на захист нещасних тварин.     ⇒ завжди пам'ятав свого улюбленого тренера, який поклав початок його кар'єрі. 

найбільшої популярності в українському письменництві початку 60-х років xix століття набули твори марка вовчка. це ім’я довгий час було якимось загадковим псевдонімом, що його, зі слів куліша, приписували звичайно подружжю марковичів — опанасу й марії. тільки недавніми часами, дякуючи в. доманицькому, що опублікував дуже цікавий матеріал і по-лицарськи виступив на оборону авторства марії марковичевої (1834-1907 авторство марії маркович (вовчок-вілінської) доведено напевне.

прості за своєю будовою, правдиві й щирі у кожнім своїм слові, оповідання й повісті письменниці про страждання уярмлених поміщиками-кріпосниками селян, до того ж написані звичною для них мовою, були сприйняті як свіжий подих у літературі. твори марка вовчка отримали високу оцінку критиків та її колег-письменників.

зокрема, високо оцінив твори письменниці тарас григорович шевченко. коли тургенєв запитав тараса григоровича: «якого автора мені слід читати, щоб швидше вивчити українську мову? » — він гаряче відповів: «марка вовчка! він один володіє нашою мовою! » в українській літературі того часу марко вовчок була найближчою, якщо не єдиною наступницею шевченка. ось чому він називає її своєю донею, своєю зіронькою, своєю молодою силою.

українські твори марка вовчка — де новаторські твори. глибокі вони за змістом, прекрасні за формою і мовою. у них ожила душа нації і голосно запротестувала проти неправди, неволі, пониження людської і національної гідності. ці твори, як добре відомо, остаточно стали причиною пробудження українців як нації, знищення кріпацтва в тюремній царській росії. так, марко вовчок назавжди залишилась гідною «донею» свого «хрещеного батька» т. г. шевченка.

хвилюючі, правдиві картини народного життя за умов кріпацтва, талановито змальовані марком вовчком в «народних оповіданнях», зокрема у повісті «інститутка», справили сильне враження на багатьох передових людей того часу. саме тому вони виявили жвавий інтерес до творчості письменниці і велику повагу до неї. відомий, наприклад, такий промовистий факт. коли одного разу письменниця попросила т. шевченка «поправити що-небудь» у її творі, поет схвильовано відповів: «як можна до цього торкатися! це для самого мене джерело істини і краси».

справді, у творах марка вовчка відчувається незвичайна лагідність у ставленні до простих людей, щирість, хвилююча задушевність, ніжність, чутливість і навіть покірність в передачі ставлення дітей до батьків, молодших до старших. і тому її називали у свій час «кротким пророком», намагаючись таким чином висловити всю специфічність прози цієї талановитої жінки-письменниці, яка творила під чоловічим псевдонімом, бо у ті часи в літературі було дуже мало жінок-митців, а отже, важче було утвердитися. однак твори марка вовчка — це все-таки суто жіночий погляд на життя, з усією жіночою задушевністю, чутливістю, проникливістю. і цей жіночий погляд відображає саму сутність прози письменниці, її відмінність від творів інших письменників.

виразне антикріпосницьке спрямування оповідань письменниці ніколи не виявляється занадто прямолінійно, в оголеній формі, як ідейна тенденція автора, а логічно випливає з усієї, достатньо багатої системи художніх образів і засобів — простих, ясних, яскравих і дохідливих, близьких своїм духом і характером до народно-поетичних.

як правило, у творах марка вовчка розповідь йде від першої особи, що надає їм надзвичайної проникливості й глибини. і кожен оповідач у творах письменниці — це не випадкова особа, а високохудожнє уособлення типового для тогочасних умов представника народу, який виступає здебільшого не в ролі стороннього свідка, а як активний виразник народних поглядів на описувані події і явища. саме тому її твори сприймаються читачами з цілковитою безпосередністю. правдиві, хвилюючі історії з народного життя, про які просто, задушевно, з глибоким переживанням і чарівною наївністю розпові самі їх учасники або свідки, вражають читачів настільки сильно, як вражає їх щось безпосередньо почуте чи побачене.

у той же час твори марка вовчка — це цілком оригінальні, високомистецькі літературні твори, які могли з’явитися тільки як наслідок глибокого всебічного знання письменницею народного життя, у процесі великої творчої праці.

алізовується вміння будувати сюжет.

повість «інститутка» стала вершиною «народних оповідань» марка вовчка, справжнім досягненням її творчості. цей твір ніби увібрав у себе всі особливості стилю письменниці, подав читачеві яскраві типи характерів, глибоко правдивих і тонко психологічно представлених. ми захоплюємося цим твором і співчуваємо його героїні, відчуваючи себе ніби спостерігачами описуваних подій, хоч відбувалися вони так давно.