Реферат на тему "я за мир" (6 строчек)ставят два ну надо

Яза мир   потому ,что    воины   разлагают культуру   и останавливают   её развитие .  вовремя воин   законы молчат   и царит хаус     .   на воины   тратятся огромные   средства ,которые могли бы пойти на   обеспечение жизни . воины совершаются во имя свободы   и мира ,но приносят они   смерть и   угнетение . я за мир потому, что   все мы люди   и все   желаем спокойствия .ведь как говорил вергилий: "отчего бы нам не жить в мире? "

літературний рід: лірика.

жанр: ліричний вірш.

вид лірики: філософська.

провідний мотив: таїнство різдвяного вечора (переплетення христи­янських і язичницьких мотивів).

віршовий розмір: хорей.

біблійну легенду про народження христа б.-і. антонич розкрив по-своєму. син божий має людську подобу, то чому б йому не народитися «в лемківськім містечку дуклі»? а замість пастухів прийдуть лемки й принесуть у дарунок «місяць круглий», котрий буде у матері марії, як золотий горіх. і це не треба розуміти, як святотатство, це відчуття близькості своєї до сина божого, єдності з тим, хто взяв на себе гріхи людства й постраждав за нього.

літературознавці про твір. б.-і. антонич не вдавався до «оязичнення християнства» чи — навпаки. він уміло взаємодоповнював дві одна­ково рідні українцям релігійні системи. як-от у вірші «різдво», де християнське таїнство народження спасителя тонко помережане язич­ницькими мотивами. саме воно відбувається в українському, лемків­ському середовищі. і навіть волфи уподібнюються до лемків: «прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий». образ місяця, що проймає  увесь твір, — теж праукраїнський, язичницький символ різдва, народ­ження нового світу. отже, залучаючи творчу фантазію, уяву, автор щільно переплітає християнську й українську традиції, робить інтим­ним переживання віри

Климко – сирота. щирий, добрий, працьовитий; мужній, вольовий; благородний, чуйний, уважний, турботливий, винахідливий. прагнення навчитися; відповідальний за доручену справу; шанобливе ставлення до дружби . головний герой виявляє непереборну готовність дійти до заповідної мети, терпляче зносячи важкі випробування. г. тютюнник втілив в цьому творі свій ідеал людини у маленькій сирітській душі. климко носив стільки доброти, милосердя, співчуття до знедолених і стражденних. він не боявся в 11 років вирушити в далеку дорогу по сіль. цей маленький лицар ризикував власним життям, щоб врятувати близьку йому людину. образ климка вимальовується з автобіографічного життя автора. вразлива від природи, ніжна душа хлопчика стає ще чутливішою від пережитих подій у дитинстві і ще з малих літ він почувається самотнім, ніким не захищеним мандрівником. усе своє коротке життя климко більше піклувався про інших, ніж про себе. утрати-вши єдину рідну людину, климко не може опанувати себе, аж поки не виникла потреба опікуватися долею своєї вчительки. доля немов винагородила хлопчика за високе благородство помислів і вчинків. але зла було так багато, що воно не дало маленькому добро творцеві лишитися живим. війна полонила всіх у свої обіймах… . ця повість страшна своєю правдою про війну і красивою правдою про благородних людей. схиляючи голову перед пам’яттю дітей, що загинули на війні, ми маємо докласти всіх зусиль, аби не опалював вогонь війни душі дітей.