Як звали сина Данила Мищенко

Його сина було звати Михайло.

«Як варити і їсти суп із дикої качки» — одна з найдотепніших усмішок Остапа Вишні. Присвячена Максимові Рильському, близькому другові письменника. Уперше надрукована в журналі «Перець» 1945 р. Побудований твір у вигляді порад молодому мисливцеві, який збирається на полювання. «Само собою розуміється, що ви берете з собою рушницю (це така штука, що стріляє), набої і всілякий інший мисливський реманент, без якого не можна правильно націлятись, щоб бити без промаху, а саме: рюкзак, буханку, кон­серви, огірки, помідори, десяток укруту яєць і стопку... Стопка береться для того, щоб було чим вихлюпувати воду з човна, коли човен тече... їдете ви компанією, тобто колективом, так — чоловіка з п’ять, бо дика качка любить іти в супову каструлю з-під колективної праці...». За цим описом збирання на полювання — неприхована іронія, передчуття неповторної мисливської романтики, відчуття чолові­чої свободи, розслаблення від клопотів, умиротворення. Мистецьки вплетений у композицію розповіді прекрасний український пейзаж надвечір’я: «Дика качка любить убиватись тихими-тихими вечорами, коли сонце вже сковзнуло з вечірнього пруга, минуло криваво-багряний горизонт, послало вам останній золотий привіт і пішло спать... Це ввечері... А вранці дика качка зривається шукати вашого пострілу рано-рано, тільки-но почи­нає на світ благословлятись». Особливо промовистою є фраза, яка характеризує ставлення письменника до самого процесу полю­вання: «І вільно дихається, і легко дихається...». Це щире зізнання автора, бо немає значення, чи вполював щось мисливець, чи ні, головне — що недаремно витратив час. Герої усмішки, здається, не полювали по-справжньому: найваж­ливішим під час полювання для них було відпочити від повсяк­денної метушні, помилуватися вечірніми зорями та світанковими ранками над тихими озерами.

Джерело: http://ukrclassic.com.ua/katalog/v/vishnya-ostap/2472-rozglyad-usmishki-yak-variti-i-jisti-sup-iz-di... Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua

Фразеологізми:А) рухи людини:• З  місяця звалитися- з'явитися несподівано.• Чортяка мене не вхопить – нічого лихого не станеться, стан безпеки.• На холодi вухналi куєш зубами - дуже тремтіти (від холоду, переляку тощо).• Витягати на свiт божий - знаходити й виводити на люди того, хто сховався. • Ноги тебе несуть, мов пташинi крила - під впливом радісного збудження або хвилювання бути дуже енергійним, рухливим, легким, швидким.• Ловити гави -  марно витрачати час, нічим не займатися; байдикувати.• За мною(ким-небудь) давно плаче попруга з мiдною пряжкою- хто-небудь заслуговує на покарання ремнем.Б) вияв позитивних і негативних емоцій:• Кум королю - щаслива, успішна людина, що живе безтурботно, багато.• Починає натрушувати смiх на ворота - кепкувати з когось.• Зуби шкiриш – смієшся.В) людські недоліки:• Набратися розуму  - стати розумним, порозумнішати.• Нажив казан грошви – розбагатів.• Свiжа копiйка  - грошові прибутки, які надходять кожного дня.• Рятуйте мою душу – за християнським віровченням — допомагати позбуватись від гріхів, звільнятись від вічних мук після смерті. • Чогось вискакували клепки, розсихались обручi, губились ключi вiд розуму, не варив баняк, у головi лiтали джмелi, замiсть мiзкiв росла капуста, не родило в черепку, не було лою пiд чуприною, розум якось втулявся аж у п’яти i на в’язах стирчала макiтра… - не розбиратися, погано  орієнтується в чомусь.• Сорока на крилi принесла - кому-небудь стало відомо про щось (при небажанні повідомляти джерело інформації).• Купило притупило - нізащо купити.• В головi нема однiєї клепки - хто-небудь дурний, розумово обмежений, недоумкуватий. • В дядьковiй калитцi ще не висвистiвся вiтер - у  дядька (кого-небудь) зовсім немає грошей.Г) фізичний стан людини:• Ноги вже цвяшками пiдбиває холод -  про відчуття сильного ознобу, замерзання.• Наїв м’яса на чужому горi - ставати гладким від безтурботного і ситого життя за рахунок інших.ЦЕ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ЛИШЕ З 1РОЗДІЛУ