Як ви розумієте таке поняття як безсмертя

Слово «безсмертя» має велике значення у людському житті. не важливо, до яких інших досягненнь може прагнути наука, але здатність контролювати смерть, безумовно, одне з найголовныших. звісно, ми вже зуміли збільшити тривалість нашого життя, але чи зможемо ми остаточно перемогти смерть? чи може людина стати безсмертною і жити вічно?   здається неймовірним, що ми коли-небудь будемо в змозі дійсно контролювати життєву силу. і, тим не менш, з усіх речей, які наука коли-небудь зуміє досягти, ця стане сяючим алмазом в її короні. що станеться, якщо вчені коли-небудь зможуть зробити нас безсмертними, і чи буде це насправді таким вже й благом - це предмет для майбутніх суперечок. але в одному можна бути впевненим - ми ныколи не перестанемо намагатися.  так, цей пошук безсмертя для людства може провалитися. час, відпущений нашій цивілізації і самій людській расі, може вийти раніше, ніж ми знайдемо потрібні відповіді. але пошуки відповіді на головну загадку природи - таємницю життя і, по суті, здатність перемогти смерть, будуть продовжуватися. ось невеликий список декількох привабливих можливостей:

Прадавня людина вперше широко розплющила очі і зачудовано подивилася навколо себе. Коли вона вперше відчула себе людиною, то намагалася якось пояснити навколишній світ, такий для неї дивний, малозрозумілий і разом з тим жахливий. І для цього вона створила міф, казку. Серед постійної боротьби добра і зла, правди і кривди, людина вчилася жити. Як захистити себе від лиха, як застерегти іншого від нього? Такі питання поставали перед нею. І щоб відповісти на них, людина створила байку.

Леонід Глібов теж вирішує писати байки, бо в них можна висловити все те, про що говорити одверто з різних причин заборонено. У байках він викриває несправедливість і насильство, продажність суду, хабарництво, лицемірство, бореться зі злом.

Так, у байці "Лисиця-жалібниця" розповідається про лисицю, яка вихваляє гарне, справедливе життя в гаю. Вона картає котів, які безжалісні до птахів, ладні їх безневинних поїсти. За улесливими, медовими словами — "малесеньких", "безвинних", "як їх не жаліти" — приховується обличчя злої та хитрої людини. І на підтвердження цієї думки автор розповідає, що пташенята випали з гнізда, а Лисичка "прехорошенько їх поїла". В образі Лисиці автор засуджує лукавих, підступних, хитрих людей, які прикриваються хорошими словами, а насправді чинять зло.

В іншій байці "Щука" розповідається про Щуку, яка влаштувала справжній розбій у ставку. Її звинувачують у страшних злочинах:

Того заїла в смерть,

Другого обідрала.

ответ: Тема: зображення життєрадісного настрою, ніжного ліризму та оптимізму  ліричної героїні

Головна думка: заклик бути життєлюбом та оптимістом («Пролітаю між людьми похмурими»)

Провідний мотив: радіти кожній миті та дивитися на труднощі оптимістично, щоб життя не було похмурим (прагнення переповнити кожну мить життя)

Рід літератури: лірика

Вид лірики: громадянська (патріотична)

Збірка: «О краю мій» (1999)

Жанр: вірш

Художні засоби

Епітети: безжурний вітрогон, людьми похмурими

Персоніфікація: «радість тулиться»

Метафора: «поле перед нами стелеться», «пролітаю між людьми», «козачка вдаряю»

Порівняння: «радість..., як безжурний вітрогон-хлопчина», «рветься, як метелиця, ніби поле перед нами стелиться, ніби зникли авта й мотоцикли»

Повтори (анафора, єдинопочаток): «Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли».

Риторичний оклик: «І сама я на ногах не встою … Бо хлопчина не дає спокою!»

Кількість строф: три

Вид строфи: катрен (чотиривірш)

Віршований розмір: тристопний анапест (трискладова стопа з наголосом на третьому складі UU_)

І     |са   |ма | я  | на |но |гах   |не |всто|ю,

Про|лі   |та  |ю  |між|лю|дьми |по  |хму|ри|ми,

Ко  |за  |чка|вда|ря  |ю |по     |під | му |ра  |ми

Бо  |хло|пчи|на |не  | да|є      |спо |ко  |ю!

Схема ненаголошених (U) й наголошених (__) складів, стоп (/).  

UU_/ UU_/ UU_/U

UU_/ UU_/ UU_/UU

UU_/ UU_/ UU_/UU

UU_/ UU_/ UU_/U

Римування: кільцеве (АББА)

Рими: причина – хлопчина, вулицю – тулиться, звикли – мотоцикли, метелиця – стелиться, встою – спокою, похмурими – мурами  

Объяснение: